ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОСОБИСТОСТІ У ЗМІСТІ ШКІЛЬНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ: ПОЛІКУЛЬТУРНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті здійснено вивчення та аналіз філософсько-культурологічної, соціально-психологічної і педагогічної літератури та інтернет-ресурсів із досліджуваної проблеми; схарактеризовано сутність національно- культурної ідентичності зростаючої особистості у змісті шкільної історичної освіти за умови застосування полікультурного підходу як інтегративної категорії; виокремлено провідні внутрішні (суб’єктивні) і зовнішні (об’єктивні) чинники процесу формування національно-культурної ідентичності зростаючої особистості у змісті шкільної історичної освіти у межах полікультурного підходу. Схарактеризовано зовнішні чинники: ідеологічно-стратегічний, інформаційно- маніпулятивний, релігійний історичної достовірності і справедливості, які забезпечують об’єктивне висвітлення історії, культури, традицій і вірувань українців та народів, які споконвічно спільно проживають разом в Україні за обов’язкової широкої популяризації їхніх спільних історичних і соціальних надбань. З’ясовано, що сформована національно-культурна ідентичність особистості є єдністю трьох складових: сформованого почуття приналежності до свого етносу, свого народу, любові і поваги до своїх національних традицій та історії свого народу, прагнення оволодіти своєю національною мовою та національною культурою; сформованого почуття приналежності до багатонаціонального українського суспільства, патріотизм, неодмінно пов’язаний з відмовою від національного (етнічного) марнославства; сформованого почуття приналежності до світового (і європейського як його частини) співтовариства, почуття відповідальності не лише за долю свого народу та своєї багатонаціональної країни, а й усього світу.