Педагогічний супровід українських дітей війни: готовність майбутніх учителів до роботи у кризових умовах. Компаративний аналіз результатів дослідження в Україні та Польщі
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.10.3.16-31Ключові слова:
підготовка майбутніх учителів, діти війни, соціально-педагогічний супровід, адаптація, внутрішньо переміщені особи, травми війни, емоційне і професійне вигоранняАнотація
У статті на основі аналізу наукової літератури та моніторингу медійних ресурсів обґрунтовано актуальність окресленої проблеми щодо психолого-педагогічного супроводу неповнолітніх, які потерпіли від російської військової агресії в Україні (2022-2023). Охарактеризовано деякі види злочинів щодо українських дітей, як: викрадення, депортація, примусова русифікація і т.п. Розроблено анкету та представлено результати опитування українських і польських студентів (майбутніх учителів), котрі мають досвід роботи з тимчасово переміщеними особами через війну. Виявлено типові труднощі, з якими вони стикаються у психологічному і педагогічному аспекті: психоемоційні переживання учнів; проблеми комунікації у навчальній діяльності; туга за домом (що іноді може супроводжуватися депресією, порушенням сну та високим рівнем тривожності); проблеми адаптації до нових умов середовища; періодичні повітряні тривоги, бойові дії (як тих, котрі перебувають в Україні); низька мотивація до навчання, відсутність зацікавлення; подвійне навантаження на школярів, які перебувають в Польщі (навчання в українських закладах онлайн і в закордонних – офлайн) та ін. За результатами якісного та кількісного аналізу результатів анкетування запропоновано рекомендації щодо професійної підготовки майбутніх учителів до роботи з дітьми в кризових умовах життєдіяльності, зокрема дітьми, які мають травму війни. Акцентовано на необхідності розвитку інфомедійної грамотності, критичного мислення, навичок створення медіауроку та медіагігієни у майбутніх педагогів, оскільки застосування засобів електронної комунікації, дистанційного навчання є пріоритетними в умовах (після) воєнного стану і потребує захисту інформаційного простору від ідеологічних маніпуляцій. Значна увага приділена питанням формування резильєнтності вчителя як здатності людської психіки до відновлення, підвищення стресостійкості та протидії вигоранню у роботі з учнями, які потерпіли від російської агресії чи переживають інші кризові ситуації