Гуманітарна криза цивілізації у контексті російської агресії: дискурсивно-культурологічний та ментально-світоглядний аспекти
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.9.2.79-86Ключові слова:
культура, ментальність, інформаційна війна, соціум, маніпуляції, логосфера, російська агресіяАнотація
Військову агресію Росії проти України та всього цивілізованого світу можна розглядати у політичному, історичному, економічному чи іншому ключі, а можна висвітлити у більш масштабній проекції – ментально-культурологічній. Вона є найменш обговорюваною у науковому середовищі, проте збагнути сутність геополітичних процесів без цього сегмента сучасної картини світу неможливо. У запропонованій розвідці пропонується здійснити аналіз світоглядної моделі пересічного громадянина Російської Федерації, який становить близько 80 відсотків етно-демографічного масиву, а також екстраполювати інтелектуальні рефлексії на європейський соціокультурний простір. В епіцентрі запропонованого наративу розглянуто такі базові моделюючі чинники, як мова, комунікація, медіапростір, соціум. У результаті інформаційних інтервенцій, які перманентно і методично здійснює політико-пропагандивна індустрія з території Росії впродовж останнього століття, сформувався специфічний ментально-світоглядний простір. Базовим та програмним елементом його середньостатистичного представника є недовіра до будь-чого іншого народу (говоримо про культурні феномени), безпідставна самозакоханість, усвідомлення особистої безпорадності, безвідповідальність, гуртування навколо тоталітарного лідера та виголошених ним утопічних ідей. У цій площині знаходимо пояснення низького етичного рівня свідомості пересічного громадянина РФ, його світоглядної ницості, жорстокості й антагонізму стосовно українського народу. Всі соціоментальні характеристики російської нації, зокрема її материкової частини, свідчать про глибоку кризу духовної сфери й агонію «русского мира» як такого. Його конвульсивні випади в бік незалежної України, інших пострадянських республік, цивілізованого світу насправді є маніфестацією колективних ментальних розладів, містять метастази, які вражають достатньо маргіналізовані сегменти євроазійської дійсності і є системним явищем.
У своїх пошукуваннях автор прагне спиратися на напрацювання у різних галузях гуманітарної науки, аналіз комунікативної поведінки політичних лідерів, представників культурно-наукової еліти сучасної Росії, на медійну продукцію пропагандивних каналів, на контент соціальних мереж та ін. У статті запропоновано типологізацію основних характерологічних ознак ментального простору сучасної Росії.