Сутінки суб'єктивності вчителя?
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.7.1.24-31Ключові слова:
педевтологія,, суб’єктивність, ілюзія,, влада, шкільна культураАнотація
У статті автор вивчає ідею суб'єктивності вчителя у навчальному процесі, яка, на його думку, блукає меандрами шкільної теорії. Доведено дослідником, що вона прямує до того місця, куди йдуть найвищі продукти пізнавального проникнення: на кладовище думок, що виявилися когнітивними ілюзіями, типом міфології, призначеної насамперед для розуміння навчальної реальності, пошуку сенсу, а потім характеризує людину – педагога та його домінуюче місце у навчальній піраміді. Автор розглядає суб'єктивність вчителя, яка трактується ним як минула ідея, оскільки в сучасній освітній дійсності цій проблемі приділяється недостатньо уваги. Суб'єктивність до цього часу означає здатність приймати рішення та готовність брати на себе відповідальність, розуміється як здатність вести діалог із самим собою. Автор характеризує основні риси такого діалогу, вказуючи його детермінанти (влада, ринок, ідеологічні ілюзії, умовності та шкільна культура). У статті наголошено на негативному впливові трансформацій у сфері освіти, серед яких: розповсюдження економічної та політичної моделі освітньої системи, що домінує над суб'єктивністю вчителя. Таким чином складна ситуація постає, коли вчитель опиняється посеред суперечки між силами моралі та умовності, будучи однією з найвищих форм впливу на поведінку людини, вони часто конфліктують між собою. З цих міркувань автор показує зусилля вчителя, що працює над собою, але також відображає зовнішній світ, вплив якого глибоко потрапляє у приватну сферу, визначаючи також щоденну професійну поведінку. Автор робить висновок, що суб'єктивність вчителя - всупереч офіційним деклараціям та письмовим місіям чи баченням - є ідеологічним гаслом на пропагандистській основі, а культура школи зміцнює поведінку конформістського типу, стаючи інструментом руйнівної конкуренції та середовищем деморалізації всіх анти цінностей.