Використання інформаційно-комунікаційних технологій в інклюзивному процесі закладу освіти
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.7.1.15-23Ключові слова:
інклюзивна освіта, ІКТ,, діти з обмеженими можливостями, комп’ютерно інтегроване навчальне середовище, заклад загальної середньої освіти, інклюзивне навчанняАнотація
У статті обґрунтовано актуальність проблеми використання інформаційно-комунікаційних технологій (IКT) для часткового вирішення проблеми доступності до освіти для окремих категорій осіб з інвалідністю та підвищення якості надання освітніх послуг. Наголошено на потребі запровадження репозиторіїв відкритого доступу з освітнім і науковим контентом, що уможливить альтернативні шляхи отримання знань попри часові чи просторові обмеження. Висвітлено переваги та негативні сторони використання ІКТ в інклюзивному процесі, подано основні їх типи для використання як засобу підтримки інклюзивного навчання. Визначено особливості створення ефективного комп’ютерно інтегрованого навчального середовища в інклюзивному процесі, подано форми і методи роботи з дітьми з особливими потребами з використанням ІКT. Авторами представлено результати опитування педагогів щодо їхнього ставлення до цієї проблеми та професійної майстерності у використанні ІКT в освітньому процесі закладу загальної середньої освіти. У статті акцентовано на потребі вивчення й популяризації допоміжних технологій в інклюзивному навчанні, які сьогодні розроблені у світі для поліпшення доступу людей з обмеженими можливостями до освіти та їх соціального інтеґрування. Ці технології дають змогу особам з обмеженими можливостями ефективно навчатися, отримувати нову інформацію, комунікувати через прилади для керування комп'ютерним обладнанням, у т.ч. дистанційно; зчитування електричних сигналів і т.п. Обґрунтовано труднощі упровадження ІКТ в інклюзивній освіті України, серед яких: висока вартість ІКТ, особливо асистивних (допоміжних) технологій; недостатнє комп’ютерне забезпечення закладів освіти, відсутність потужного інтернету, передусім у сільській місцевості; низький рівень цифрової грамотності педагогів, особливо щодо використання спеціальних засобів навчання; часто їх консервативне ставлення до інновацій, онлайн комунікації з учнями з особливими освітніми потребами; недостатня підтримка таких учнів щодо використання спеціалізованих ІКТ та ін.