Виховання здатності пробачати як вираження стурбованості щодо упорядкування природного середовища людини. Частина 2: Потреба прощення та її наслідки

Автор(и)

  • Міхель Виросткєвіч The John Paul II Catholic University of Lublin

DOI:

https://doi.org/10.15330/jpnu.5.1.142-149

Ключові слова:

шкода, прощення, антропологія, інтегральний розвиток людської особистості, екологія людини, виховання, освітній простір

Анотація

У статті описується проблема прощення та її значення у процесі цілісного розвитку людської особистості. Після попереднього вивчення та сприйняття певних антропологічних положень автор виражає припущення, що прощення – це необхідність. З’ясовано, що в основі такої думки – два важливі аргументи. Перший із них – це віра в неминучість помилок, тому потенційно ми звинувачуємо інших людей. З іншого боку, – ці помилки завдають шкоди, порушують належні міжособистісні стосунки, і повернення до них можливе лише через акт прощення. Другий аргумент – це природна потреба людини у справедливості, яка полягає у здійсненні нею природно бажаного блага. Прощення має бути включене до повсякденного життя кожної особиcтості і бути представленим як імператив, виконання якого є необхідним для власного розвитку та першочерговою умовою порядку в соціальному середовищі. Автором наголошено на важливості виховання здатності пробачати один одного у процесі налагодження толерантної взаємодії в освітньому просторі навчального закладу

##submission.downloads##

##submission.additionalFiles##

Опубліковано

2018-12-20

Як цитувати

[1]
Виросткєвіч, .М. 2018. Виховання здатності пробачати як вираження стурбованості щодо упорядкування природного середовища людини. Частина 2: Потреба прощення та її наслідки. Журнал Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 5, 1 (Груд 2018), 142–149. DOI:https://doi.org/10.15330/jpnu.5.1.142-149.

Номер

Розділ

Articles