Перспективи вуглецевого податку в Україні: правове регулювання та порівняльна характеристика національного та європейського досвіду впровадження.

Анотація

Екологічний податок в цілому є одним із державних інструментів захисту навколишнього
середовища та фінансування природоохоронних заходів. Метою податку є заохочення суб'єктів
господарювання зменшувати викиди / скиди забруднюючих речовин у повітря / водні об'єкти,
встановити пряму залежність суми податкових відрахувань від ступеня негативного впливу на
навколишнє середовище, залучення коштів до бюджетів різних рівнів для фінансування витрат на
охорону та раціональне використання природних ресурсів. У цій статті розглядаються та
порівнюються з Україною та країнами ЄС досвід, нормативи та фонові стратегії оподаткування
вуглецю. Вуглецевий податок розглядається у статті як екологічний податок, що суттєво впливає на
економічні та юридичні стимули для суб'єктів господарювання та державних органів для здійснення
політики енергоефективності, енергозбереження та переходу енергії на відновлювальні джерела
енергії для пом'якшенням викидів парникових газів та досягнення національно визначених внесків
відповідно до Паризької угоди та Кіотського протоколу. Головне питання полягає в тому, що рівень
вуглецевого податку, який сьогодні використовується в Україні, недостатній для забезпечення
енергетичного переходу економіки країни до моделі менш екстенсивного споживання енергії та
викопного палива за прикладами Німеччини, Нідерландів, Фінляндії та інших країн Європи.
Встановлено взаємозв'язок між вуглецевим податком, енергетикою та кліматичною політикою, а
також механізмами економічних, політичних та екологічних особливостей та переваг удосконалення
регулювання згаданого податкового режиму в національному законодавстві.