Нормативне регулювання визнання інституцій, забезпечення діяльності корінних народів у процесі прийняття національного законодавства про імплементацію норм Нагойського протоколу
DOI:
https://doi.org/10.15330/jpnu.5.2.67-82Ключові слова:
інститути громад, протокол Співтовариства, звичаєве право, генетичні ресурси, корінні народи, Нагойський протокол.Анотація
Нагойський протокол про доступ до генетичних ресурсів (ABS) визначає права корінних
жителів та місцевих громад згідно з Декларацією Організації Об'єднаних Націй про права корінних
народів. Сторони зобов'язані приймати законодавчі, адміністративні та технічні заходи для визнання,
поваги та підтримки, забезпечення звичайних законів та інститутів громад корінних народів та
місцевих громад. У статті досліджується ефективність міжнародного права (тобто Нагойського
протоколу) щодо впливу на існуючі закони, політику чи адміністративні заходи. Зроблено висновки,
що простір, визнання та повага, створені в рамках існуючих або планованих національних
антикризових заходах захисту прав корінних громад, є недостатніми для ефективного здійснення
положень звичайних законів та норм, інститутів громад корінних народів, як це передбачено
Нагойським протоколом. Оскільки біокольтурні права корінних народів є ключовими елементами
збереження та сталого використання біологічного різноманіття, закони про доступ до генетичних
ресурсів потребують якісного доопрацювання, щоб бути достатньо ефективними.
