Особистість учителя у добротворчій дії академіка Івана Зязюна (до 80-ліття від дня народження вченого)

Анотація

У статті аналізуються наукові праці академіка Івана Зязюна в контексті добротворчої дї вчителя. Доведено, що видатний учений України розглядав цю проблему на гуманістичних принципах існування людини та екзистенціальному характері людського буття. І. Зязюн стверджує, що людина є єдиною живою істотою, яке не належить до своєї родини з моменту народження. Її людська сутність формується протягом усього життя. І. Зязюн як філософ та вчитель обґрунтував думку, згідно з якою світогляд особистості стає визначальним у процесі добротворчості. Гуманістичний світогляд особистості вчителя дозволяє створювати свою власну діяльність, спрямовану на психічний, духовний та інтелектуальний розвиток учнів, а також розглядати їх як активних та рівноправних суб'єктів навчального процесу. Добра діяльність педагога формує духовну еліту нації. Духовна еліта вирізняється тим, що вона формує ідеали добра, об'єднує кращі сили нації, щоб досягти нових культурних досягнень. Учений приділяв значну увагу питанням формування спільного та колективного добробуту. Це дозволяє всім членам команди діяти відповідально, активно та продуктивно заради творення не лише особистості, а й загального блага та добробуту