Історіософія моралі: український вимір

Анотація

У запропонованій статті історіософія розглядається як наука, що вивчає світогляд людини та
суспільства в усій повноті його історичних, релігійних, інтелектуальних, етичних і естетичних
складників. Історіософія дає відповіді на запитання: чим визначається хід історичного процесу; що є
рушійною силою загальнолюдського поступу; як людина бачить себе у навколишньому середовищі;
яке її покликання та чого чекає від неї світ, в якому вона живе? Відповіді на ці питання завжди були
тісно пов’язані з історичною епохою, вірою, духовними цінностями та життєвим досвідом людини і
споріднених етнічних спільнот. Звідси й розуміння того, що таке мораль, які критерії моральності, яка
різниця між мораллю й етикою. В статті ці важливі історіософські питання розглядаються крізь
призму духовних основ моралі. Якщо виходити з того, що духовні істини мають особливий вплив на
найглибші почуття людини, принципи її життєдіяльності та ставлення до Бога, то мораль – не що
інше, як система взаємовідносин між людьми, в яку, крім духовних цінностей, вкраплені життєвий
досвід, традиції та звичаї народу. Такий підхід дає можливість осмислити силу впливу духовних істин
на мораль та релігійний світогляд українського народу, побачити особливості формування етичних
цінностей в епоху Києворуського месіанського християнства та колоніальної залежності України від
інших держав. Формування світогляду, моралі й етики було тісно пов’язане не тільки з проблемами
віри і суспільного буття, але й з розвитком вітчизняної філософської та богословської думки як у
минулому, так і в наші дні, що знайшло своє відображення в поглядах українців на себе, світ і
Вселенське буття