ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ЖИТТЯМ ТА РОЛЬ ПСИХОФІЗИЧНИХ КОМПОНЕНТІВ У ЯКОСТІ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.36.3-9Ключові слова:
похилий вік, якість життя, задоволеність життям, фізичний і психологічний компонентиАнотація
Мета. Встановити співвідношення факторів, що впливають на задоволеність життям та роль фізичних і психологічних компонентів у якості життя людей похилого віку. Методи. У процесі дослідження використовували теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури;
педагогічні спостереження, методику визначення “Індексу життєвої задоволеності” (Live Satisfaction Index) Б. Ньюгартена (в модифікації Н. Паніної), методику “Шкала задоволеності життям” Е. Дінера, методику визначення якості життя “SF 36”, методи математичної статистики. В опитуванні брали
участь 504 особи віком 60–65 років, з яких 317 жінок та 187 чоловіків (непрацюючі пенсіонери). Результати. Встановлено, що більшість опитуваних (69,2% жінок та 63,7% чоловіків) мають низький рівень задоволеності життям. Середній рівень задоволеності життям виявлено у 23,08% респондентів
жіночої статі та у 25,8% чоловіків. Лише 7,7% опитуваних жінок та 10,5% чоловіків мають високий рівень індексу задоволеності життям. Більшість жінок (75,1%) з низьким індексом вважають, що їх індекс задоволеності життям обумовлений фактором “позитивна оцінка себе і своїх вчинків”, а у
62,6%) чоловіків – фактором “інтерес до життя”. Однак, такі фактори як послідовність у досягненні цілей та узгодженість між поставленими та досягнутими цілями виявилися найвагомішими серед осіб з високим рівнем задоволеності життям. Згідно нашого соціологічного опитування, у більшості осіб похилого віку спостерігається низький рівень якості життя як за фізичними, так і психологічними ком- понентами. Висновок. У результаті проведеного дослідження встановлено, що більшість осіб похилого віку мають низький індекс задоволеності життям. За показниками “Шкали задоволеності життям” (SWLS) Е. Дінера жінки і чоловіки теж характеризуються низьким рівнем задоволеності життям. Вище середнього рівня задоволеності життям мають 11,4% жінок та 10,2% чоловіків, середній – відповідно 5,4% та 9,1% і високий – 3,8% та 7,5%. За даними соціологічного опитування (методика SF-36), у більшості жінок і чоловіків похилого віку встановлено низький рівень якості життя. При цьому,
низькі показники характерні як для фізичного, так і психологічного компонентів здоров’я.
Ключові слова: похилий вік, якість життя, задоволеність життям, фізичний і психологічний компоненти.
Посилання
Лидерс АГ. Психология старости и старения. М.: Издательский центр “Академия”; 2003: 135-149.
2. Вихованець ЮГ. Показники біологічного та психологічного віку в діагностиці функціональних
станів людини. Університетська клініка. 2012; 1 (8): 39-42.
3. Гакман Анна. Вплив університетів третього віку на психофізичну активність осіб старшого
покоління. Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. 2019; 34: 39-45.
4. Герасимова НВ. Социальная адаптация пожилых людей в современной ситуации: автореф. дис.
соціол. наук. Саранск, 2001. 12 с.
5. Мицкан Б, Мицкан Т. Якість життя людини: біосоціальний вимір. Фізична активність і якість життя
людини: збірник тез доповідей ІV Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції. Луцьк,
2020: 3.
6. Павлова Ю.О. Структура якості життя населення . Слобожанський науково-спортивний вісник.
2015; 5 (49): 90-4.
7. Приходько ВВ, Томенко ОА, Михайличенко ОВ. Удосконалення організації та змісту наукових
досліджень з фізичної культури і спорту як важлива передумова їх реформування. Педагогічні
науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2016;
3(57): 419-429.
8. Томенко О, Горюк П, Слобожанінов А. Особливості рекреаційно-оздоровчої діяльності у структурі
дозвілля осіб похилого віку. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана
Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2020; 17: 80-84.
9. Футорний СМ. Вплив занять оздоровчо-рекреаційної рухової активності на функціональний стан
жінок похилого віку в оздоровчих групах. Вісник Прикарпатського університету імені Василя
Стефаника. Фізична культура. 2019; 34: 26-32.
10. Andrieieva O, Hakman A, Kashuba V, Vasylenko M, Patsaliuk K, Koshura A, and oth. Effects of physical
activity on aging processes in elderly persons. Journal of Physical Education and Sport. 2019; 4: 1308-
1314. DOI:10.7752/jpes.2019.s4190.
11. Hakman А, Andrieieva О, Kashuba V, Omelchenko T, Carp I, Danylchenko Vl, Levinskaia Ks.
Technology of planning and management of leisure activities for working elderly people with a low level of
physical activity. Journal of Physical Education and Sport. 2019; 6.
12. WHO-World health organization. Active ageing. A policy framework. Available at
https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/67215/WHO_NMH_NPH_02.8.pdf;jsessionid=8D06C9
9313B2750536365249EE07602F?sequence=1.
13. White A. A Global Projection of Subjective Well-being: A Challenge To Positive Psychology? Psychtalk.
2007; 56: 17-20.
References
1. Borozdyna LV, Molchanova ON. Osobennosty samootsenky v pozdnem vozraste . V kn.: Krasnova OV,
Lyders AH. Psykholohyia starosty y starenyia. M.: Yzdatelskyi tsentr “Akademyia”; 2003: 135-149.
2. Vykhovanets YuH. Pokaznyky biolohichnoho ta psykholohichnoho viku v diahnostytsi funktsionalnykh
staniv liudyny . Universytetska klinika. 2012; 1 (8): 39-42.
3. Hakman Anna. Vplyv universytetiv tretoho viku na psykhofizychnu aktyvnist osib starshoho pokolinnia.
Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Fizychna kultura. 2019; 34: 39-45.
4. Herasymova NV. Sotsyalnaia adaptatsyia pozhylыkh liudei v sovremennoi sytuatsyy: avtoref. dys. sotsiol.
nauk. Saransk, 2001. 12 s.
5. Mytskan B, Mytskan T. Yakist zhyttia liudyny: biosotsialnyi vymir. Fizychna aktyvnist i yakist zhyttia
liudyny: zbirnyk tez dopovidei IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi Internet-konferentsii. Lutsk, 2020.
S. 3.
6. Pavlova YuO. Struktura yakosti zhyttia naselennia . Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk. 2015;
5(49): 90–94.
7. Prykhodko VV, Tomenko OA, Mykhailychenko OV. Udoskonalennia orhanizatsii ta zmistu naukovykh
doslidzhen z fizychnoi kultury i sportu yak vazhlyva peredumova yikh reformuvannia. V zb.: Sbruieva AA.
(holov. red). Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni
A.S. Makarenka; 2016; 3(57): 419-429.
8. Tomenko O, Horiuk P, Slobozhaninov A. Osoblyvosti rekreatsiino-ozdorovchoi diialnosti u strukturi
dozvillia osib pokhyloho viku. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana
Ohiienka. Fizychne vykhovannia, sport i zdorovia liudyny. 2020; 17: 80-84.
9. Futornyi SM. Vplyv zaniat ozdorovcho-rekreatsiinoi rukhovoi aktyvnosti na funktsionalnyi stan zhinok
pokhyloho viku v ozdorovchykh hrupakh. Visnyk Prykarpatskoho universytetu imeni Vasylia Stefanyka.
Fizychna kultura. 2019; 34: 26-32.
10. Andrieieva O, Hakman A, Kashuba V, Vasylenko M, Patsaliuk K, Koshura A, and oth. Effects of physical
activity on aging processes in elderly persons. Journal of Physical Education and Sport. 2019; 2019 (4):
1308-1314. DOI:10.7752/jpes.2019.s4190.
11. Hakman А, Andrieieva О, Kashuba V, Omelchenko T, Carp I, Danylchenko Vl, Levinskaia Ks. Technology
of planning and management of leisure activities for working elderly people with a low level of
physical activity. Journal of Physical Education and Sport. 2019; 6.
12. WHO-World health organization. Active ageing. A policy framework. Available at https://apps.who.int/
iris/bitstream/handle/10665/67215/WHO_NMH_NPH_02.8.pdf;jsessionid=8D06C99313B2750536365249
EE07602F?sequence=1.
13. White A. A Global Projection of Subjective Well-being: A Challenge To Positive Psychology? Psychtalk.
2007; 56: 17-20.
