LIFE SATISFACTION AND THE ROLE OF PSYCHOPHYSICAL COMPONENTS IN THE QUALITY OF LIFE OF ELDERLY PEOPLE
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.36.3-9Keywords:
old age, quality of life, life satisfaction, physical and psychological componentsAbstract
The purpose of the study is to establish the ratio of factors influencing life satisfaction and the role of
physical and psychological components in the quality of life of the elderly. Methods. In the process of research
used theoretical analysis and generalization of scientific and methodological literature; pedagogical
observations, the method of determining the “Live Satisfaction Index” (Live Satisfaction Index) by B. Newgarten
(modified by N. Panina), the method of “Life Satisfaction Scale” by E. Diner, the method of determining the
quality of life “SF 36”, methods of mathematical statistics. The survey involved 504 people aged 60–65,
including 317 women and 187 men (unemployed retirees). Results. It was found that the majority of respondents
(69,2% of women and 63,7% of men) have a low level of life satisfaction. The average level of life satisfaction
was found in 23.08% of female respondents and 25,% of men. Only 7,7% of women and 10,5% of men surveyed
have a high level of life satisfaction index. The majority of women (75.1%) with a low index believe that their life
satisfaction index is due to the factor “positive assessment of themselves and their actions”, and in 62,6%)
men – the factor “interest in life”. However, factors such as consistency in achieving goals and consistency
between set and achieved goals proved to be the most important among people with a high level of life satisfaction.
According to our opinion poll, most elderly people have a low level of quality of life in both physical
and psychological components. Conclusion. The study found that most older people have a low life satisfaction
index. According to E. Diner’s Life Satisfaction Scale (SWLS), women and men are also characterized by a low
level of life satisfaction. 11,4% of women and 10,2% of men have a higher average level of life satisfaction, an
average of 5,4% and 9,1%, respectively, and a high level of 3,8% and 7,5%. According to a sociological survey
(method SF-36), most women and older men have a low level of quality of life. At the same time, low rates are
characteristic of both the physical and psychological components of health.
Keywords: old age, quality of life, life satisfaction, physical and psychological components.
References
Лидерс АГ. Психология старости и старения. М.: Издательский центр “Академия”; 2003: 135-149.
2. Вихованець ЮГ. Показники біологічного та психологічного віку в діагностиці функціональних
станів людини. Університетська клініка. 2012; 1 (8): 39-42.
3. Гакман Анна. Вплив університетів третього віку на психофізичну активність осіб старшого
покоління. Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. 2019; 34: 39-45.
4. Герасимова НВ. Социальная адаптация пожилых людей в современной ситуации: автореф. дис.
соціол. наук. Саранск, 2001. 12 с.
5. Мицкан Б, Мицкан Т. Якість життя людини: біосоціальний вимір. Фізична активність і якість життя
людини: збірник тез доповідей ІV Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції. Луцьк,
2020: 3.
6. Павлова Ю.О. Структура якості життя населення . Слобожанський науково-спортивний вісник.
2015; 5 (49): 90-4.
7. Приходько ВВ, Томенко ОА, Михайличенко ОВ. Удосконалення організації та змісту наукових
досліджень з фізичної культури і спорту як важлива передумова їх реформування. Педагогічні
науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2016;
3(57): 419-429.
8. Томенко О, Горюк П, Слобожанінов А. Особливості рекреаційно-оздоровчої діяльності у структурі
дозвілля осіб похилого віку. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана
Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2020; 17: 80-84.
9. Футорний СМ. Вплив занять оздоровчо-рекреаційної рухової активності на функціональний стан
жінок похилого віку в оздоровчих групах. Вісник Прикарпатського університету імені Василя
Стефаника. Фізична культура. 2019; 34: 26-32.
10. Andrieieva O, Hakman A, Kashuba V, Vasylenko M, Patsaliuk K, Koshura A, and oth. Effects of physical
activity on aging processes in elderly persons. Journal of Physical Education and Sport. 2019; 4: 1308-
1314. DOI:10.7752/jpes.2019.s4190.
11. Hakman А, Andrieieva О, Kashuba V, Omelchenko T, Carp I, Danylchenko Vl, Levinskaia Ks.
Technology of planning and management of leisure activities for working elderly people with a low level of
physical activity. Journal of Physical Education and Sport. 2019; 6.
12. WHO-World health organization. Active ageing. A policy framework. Available at
https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/67215/WHO_NMH_NPH_02.8.pdf;jsessionid=8D06C9
9313B2750536365249EE07602F?sequence=1.
13. White A. A Global Projection of Subjective Well-being: A Challenge To Positive Psychology? Psychtalk.
2007; 56: 17-20.
References
1. Borozdyna LV, Molchanova ON. Osobennosty samootsenky v pozdnem vozraste . V kn.: Krasnova OV,
Lyders AH. Psykholohyia starosty y starenyia. M.: Yzdatelskyi tsentr “Akademyia”; 2003: 135-149.
2. Vykhovanets YuH. Pokaznyky biolohichnoho ta psykholohichnoho viku v diahnostytsi funktsionalnykh
staniv liudyny . Universytetska klinika. 2012; 1 (8): 39-42.
3. Hakman Anna. Vplyv universytetiv tretoho viku na psykhofizychnu aktyvnist osib starshoho pokolinnia.
Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Fizychna kultura. 2019; 34: 39-45.
4. Herasymova NV. Sotsyalnaia adaptatsyia pozhylыkh liudei v sovremennoi sytuatsyy: avtoref. dys. sotsiol.
nauk. Saransk, 2001. 12 s.
5. Mytskan B, Mytskan T. Yakist zhyttia liudyny: biosotsialnyi vymir. Fizychna aktyvnist i yakist zhyttia
liudyny: zbirnyk tez dopovidei IV Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi Internet-konferentsii. Lutsk, 2020.
S. 3.
6. Pavlova YuO. Struktura yakosti zhyttia naselennia . Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk. 2015;
5(49): 90–94.
7. Prykhodko VV, Tomenko OA, Mykhailychenko OV. Udoskonalennia orhanizatsii ta zmistu naukovykh
doslidzhen z fizychnoi kultury i sportu yak vazhlyva peredumova yikh reformuvannia. V zb.: Sbruieva AA.
(holov. red). Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. Sumy: Vyd-vo SumDPU imeni
A.S. Makarenka; 2016; 3(57): 419-429.
8. Tomenko O, Horiuk P, Slobozhaninov A. Osoblyvosti rekreatsiino-ozdorovchoi diialnosti u strukturi
dozvillia osib pokhyloho viku. Visnyk Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana
Ohiienka. Fizychne vykhovannia, sport i zdorovia liudyny. 2020; 17: 80-84.
9. Futornyi SM. Vplyv zaniat ozdorovcho-rekreatsiinoi rukhovoi aktyvnosti na funktsionalnyi stan zhinok
pokhyloho viku v ozdorovchykh hrupakh. Visnyk Prykarpatskoho universytetu imeni Vasylia Stefanyka.
Fizychna kultura. 2019; 34: 26-32.
10. Andrieieva O, Hakman A, Kashuba V, Vasylenko M, Patsaliuk K, Koshura A, and oth. Effects of physical
activity on aging processes in elderly persons. Journal of Physical Education and Sport. 2019; 2019 (4):
1308-1314. DOI:10.7752/jpes.2019.s4190.
11. Hakman А, Andrieieva О, Kashuba V, Omelchenko T, Carp I, Danylchenko Vl, Levinskaia Ks. Technology
of planning and management of leisure activities for working elderly people with a low level of
physical activity. Journal of Physical Education and Sport. 2019; 6.
12. WHO-World health organization. Active ageing. A policy framework. Available at https://apps.who.int/
iris/bitstream/handle/10665/67215/WHO_NMH_NPH_02.8.pdf;jsessionid=8D06C99313B2750536365249
EE07602F?sequence=1.
13. White A. A Global Projection of Subjective Well-being: A Challenge To Positive Psychology? Psychtalk.
2007; 56: 17-20.
