ВПЛИВ ЗМІНИ ЧАСОВИХ ПОЯСІВ НА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ СТАН КВАЛІФІКОВАНИХ ФРИСТАЙЛІСТІВ
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.35.17-24Ключові слова:
психофізіологічний стан, адаптація, зміна часового поясу, кваліфіковані фристайлісти, працездатністьАнотація
Мета. Вивчити вплив зміни часових поясів на динаміку психофізіологічних показників квалі-
фікованих фристайлістів. Методи. Під час дослідження використані такі методи: теоретичний ана-
ліз; педагогічний експеримент; тестування та анкетування; фізіологічні та психологічні тести; мето-
ди математичної статистики. У досліджені брали участь десять кваліфікованих фристайлістів.
Результати. Анкетування кваліфікованих фристайлістів свідчать, що усі вони відчувають погіршення
психофізіологічного стану власного організму при зміні часових поясів. У більшості опитаних спортсме-
нів знижуються: працездатність, фізичні кондиції, техніка та координація рухів; погіршується сон,
апетит, самопочуття та настрій. Спортсменам потрібно до тижня часу, щоб адаптуватися до
нового часового поясу та вийти на оптимальний стан власного організму. Педагогічний експерименту
дозволили з’ясувати, що у кваліфікованих фристайлістів при перельоті в західному напрямку найбільше
зниження функціональних показників (фізичної працездатності, адаптаційного потенціалу, координації
рухів), та психоемоційного стану (самопочуття, активності, настрою) припадає на третій день пере-
бування та поступове їх відновлення до семи днів. Результати фізіологічних, педагогічних та психо-
логічних досліджень кваліфікованих фристайлістів значною мірою співпадають з даними анкетування
щодо суб’єктивної оцінки стану свого організму при зміні часових поясів, а також з даними науково-
методичної літератури присвяченими цій проблемі. Висновок. Під час зміни часових поясів у кваліфі-
кованих фристайлістів відбувається погіршення психофізіологічного стану, а саме: знижується фі-
зична працездатність, здатність до точного виконання технічних елементів, координація рухів; погір-
шується сон, апетит, самопочуття та настрій. Як правило нормалізація всіх показників наступає після
сьомого дня перебування в новому часовому поясі.
Ключові слова: психофізіологічний стан, адаптація, зміна часового поясу, кваліфіковані фрис-
тайлісти, працездатність.
Посилання
у XXIV зимових Олімпійських іграх 2022 року у м. Пекін (Китай). Міністерство молоді та спорту
України. Київ, 2019. 17 с.
2. Багнетова Е. Гигиена физического воспитания и спорта : курс лекций : учеб. пособие. Ростов н/Д:
Феникс, 2009. 251с.
3. Грабик Н. Структура і зміст спортивної підготовки могулістів. Фізична культура, спорт та здоров’я
нації: Зб. наук. праць. Вінниця, 2009; 8(2): 43-48.
4. Иорданская ФА. Особенности временной адаптации при перелетах на восток и запад, средства
коррекции и профилактики десинхроноза. Теория и практика физ. культуры. 2001; 3: 18-24.
5. Коц ЯМ. Смена климато-поясных условий. Физиология спорта. М.: ФИС. 2002; 245-258.
6. Панфилов ОП. Адаптационная перестройка спортсменов при перелете в западном и восточном
направлении. Теория и практика физ. культуры. 1991; 5: 33-34.
7. Пенигин АС. Структура й содержание многолетней подготовки квалифицированних спортсменов-
фристайлистов. Мир спорта. 2013; 3: 3-7.
8. Платонов ВН. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. К.: Олимп. Лит. 1997;
537-544.
9. Платонов ВН, Булатова ММ. Десинхронизация циркадных ритмов организма и временная адапта-
ция спортсменов после дальних перелетовю Совершенствование системы подготовки спортсменов
Украины к Олимпийским играм: Сб. науч. трудов. К.: Абрис. 1997; 3-14.
10. Португалов СН. Климато-поясная дезадаптация. Лекарства и БАД в спорте. М.: Литтера. 2003;
183- 192.
11. Сборник психологических тестов. Часть I: Пособие. Сост. Е.Е.Миронова. Мн.: Женский институт
ЭНВИЛА, 2005; 19-20.
12. Розенфельд АС. Стресс и некоторые проблемы адаптационных перестроек при спортивных
нагрузках. Теория и практика физ. культуры. 2004; 4: 39-44.
References
1. Ablaev E. Tsilova prohrama pidhotovky natsionalnoi zbirnoi komandy Ukrainy z frystailu do uchasti u
XXIV zymovykh Olimpiiskykh ihrakh 2022 roku u m. Pekin (Kytai). Ministerstvo molodi ta sportu
Ukrainy. 2019. 17 s.
2. Bahnetova E. Hyhyena fyzycheskoho vospytanyia y sporta : kurs lektsyi : ucheb. Posobye. Rostov n/D:
Fenyks, 2009. 251 s.
3. Hrabyk N. Struktura i zmist sportyvnoi pidhotovky mohulistiv. Fizychna kultura, sport ta zdorovia natsii:
zb. nauk. prats. Vinnytsia, 2009; 8(2): 43-48.
4. Yordanskaia FA. Osobennosty vremennoi adaptatsyy pry pereletakh na vostok y zapad, sredstva korrektsyy
y profylaktyky desynkhronoza. Teoryia y praktyka fyz. kultury. 2001; 3: 18-24.
5. Kots YaM. Smena klymato-poiasnykh uslovyi. Fyzyolohyia sporta. M.: FYS. 2002; 245-258.
6. Panfylov OP. Adaptatsyonnaia perestroika sportsmenov pry perelete v zapadnom y vostochnom
napravlenyy. Teoryia y praktyka fyz. kultury. 1991; 5: 33-34.
7. Penyhyn AS. Struktura y soderzhanye mnoholetnei podhotovky kvalyfytsyrovannykh sportsmenovfrystailystov.
Myr sporta. 2013; 3: 3-7.
8. Platonov VN. Obshchaia teoryia podhotovky sportsmenov v olympyiskom sporte. K.: Olymp. Lyt. 1997;
537-544.
9. Platonov VN, Bulatova MM. Desynkhronyzatsyia tsyrkadnykh rytmov orhanyzma y vremennaia
adaptatsyia sportsmenov posle dalnykh pereletoviu Sovershenstvovanye systemы podhotovky sportsmenov
Ukrayny k Olympyiskym yhram: Sb. nauch. trudov. K.: Abrys. 1997; 3-14.
10. Portuhalov SN. Klymato-poiasnaia dezadaptatsyia. Lekarstva y BAD v sporte. M.: Lyttera. 2003; 183-92.
11. Sbornik psihologicheskih testov. Chast I: Posobie. Sost. E.E.Mironova. Mn.: Zhenskiy institut ENVILA,
2005; 19-20.
12. Rozenfeld AS. Stress y nekotorye problemy adaptatsyonnykh perestroek pry sportyvnыkh nahruzkakh.
Teoryia y praktyka fyz. kultury. 2004; 4: 39-44
