ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД СТИМУЛЮВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ФІНАНСОВИМИ УСТАНОВАМИ

Автор(и)

  • О.В. Попело Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра менеджменту та державної служби вул. Шевченка, 95, м. Чернігів, 14035, Україна, тел.: 0937671789 https://orcid.org/0000-0002-4581-5129
  • Н.І. Холявко Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра фінансів, банківської справи та страхування вул. Шевченка, 95, м. Чернігів, 14035, Україна, тел.: 0666469599 https://orcid.org/0000-0003-2951-7233

DOI:

https://doi.org/10.15330/apred.2.19.119-130

Ключові слова:

інноваційно-інформаційні технології, цифрові технології, фінансові установи, фінансові послуги, фінансовий сектор, економічні агенти, домогосподарства, державне стимулювання

Анотація

Стаття присвячена аналізу закордонного досвіду стимулювання впровадження інноваційно-інформаційних технологій фінансовими установами для підвищення якості надання фінансових послуг економічним агентам у сучасних умовах. Доведено, що зміни, які створює впровадження інноваційно-інформаційних технологій, спрямовані як на зміну стратегічного фокуса фінансових установ, що призводить до змін на організаційному рівні, так і на рівні фінансової системи в цілому.  На основі досвіду провідних країн світу, окреслено переваги для фінансових установ, які вони отримують за рахунок використання інноваційно-інформаційних технологій, серед яких: підвищення якості надання фінансових послуг споживачам, шляхом полегшення процесу їх отримання, підвищення ціннісної пропозиції, а також пришвидшення процесу отримання цих послуг; можливість використовувати декілька каналів для взаємодії зі споживачами фінансових послуг, а також дистанційний характер відносин; забезпечення стійкості фінансових установ в умовах турбулентності та невизначеності зовнішнього середовища; підвищення задоволеності та набуття досвіду економічних агентів від споживання фінансових послуг; використання персоніфікованого підходу до споживачів фінансових послуг; зниження собівартості фінансових послуг та збільшення прибутковості за рахунок зниження операційних витрат; використання інформації для аналітики; підвищення прозорості та надійності руху фінансових ресурсів та зниження загального рівня ризику. Наведено основні принципи впровадження інноваційно-інформаційних технологій. Проаналізовано можливості та ризики використання фінансовими установами інноваційно-інформаційних технологій, а також розглянуто цифрові технології, що підвищують якість надання фінансових послуг. Окреслено закордонний досвід державних ініціатив зі стимулювання фінансових установ до впровадження інноваційно-інформаційних технологій. Наведено напрями державного стимулювання запровадження цифрових технологій фінансовими установами. Надано практичні рекомендації щодо підвищення якості надання послуг фінансовими установами економічним агентам в нових умовах їх роботи.

Біографії авторів

О.В. Попело, Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра менеджменту та державної служби вул. Шевченка, 95, м. Чернігів, 14035, Україна, тел.: 0937671789

доктор економічних наук, доцент

Н.І. Холявко, Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра фінансів, банківської справи та страхування вул. Шевченка, 95, м. Чернігів, 14035, Україна, тел.: 0666469599

доктор економічних наук, професор

Посилання

1. Kishnani, M.N. “Digitalization–Dawn of a new era in banking.” Jagran Lakecity University, Mugaliyachap, Bhopal, MP India, vol. 1, 2017, research.jlu.edu.in/wp-content/uploads/2019/03/Vol-V-Issue-I-Journal-2017.pdf#page=10. Accessed 06.04.2023.
2. Danylyshyn B., Dubyna M., Zabashtanskyi M., Ostrovska N., Blishchuk K., and I. Kozak. “Innovative Instruments of Monetary and Fiscal Policy.” Universal Journal of Accounting and Finance, vol. 9(6), 2021, pp. 1213-1221.
3. Dubyna, M., Zhavoronok, A., Kudlaieva, N., and I. Lopashchuk. “Transformation of household credit behavior in the conditions of digitalization of the financial services market.” Journal of Optimization in Industrial Engineering, vol. 14(1), 2021, pp. 97–102.
4. Dubyna, M.V., and O.M.Kozlianchenko. “Conceptual aspects of the study of the essence of digitalization and its role in the development of modern society.” Problems and prospects of economics and management, no. 3 (19), 2019, pp. 21-32, doi: 10.25140/2411-5215-2019-3(19)-21-32. Accessed 06.04.2023.
5. Dubyna, M., Serediuk, I., and N. Bilous. “The role of cyber insurance in the risk management system of banking institutions.” Problems and prospects of economics and management, no. 1 (21), 2020, pp. 183-196.
6. Panteleeva, N. Financial innovations in the banking system: theory, methodology, practice. UBS NBU, 2013.
7. Mavlutova, I. et al. “Financial Sector Transformation In The Era Of Digitalization”. Studies of Applied Economics, vol. 38, no. 4, 2021.doi.org/10.25115/eea.v38i4.4055. Accessed 06.04.2023.
8. Póta, C.P., and P.Becsky-Nagy. “Impact of digitalization on the financial sector.” Competitio, vol. 21, no. 1-2, 2022, pр. 29–42. doi.org/10.21845/comp/2022/1-2/6. Accessed 06.04.2023.
9. Abbasov, A., Mamedov, Z., and V.Kovalenko. “Financial innovation in the conditions of digitalization of the economy.” Economic and Social Development: Book of Proceedings: 55th International Scientific Conference on Economic and Social Development, Baku, 18–19 June 2020. Baku, 2020, pp. 515–524.
10. Kholiavko, N., Popelo, O., and O. Tarasenko. “Innovation and information technologies in the activities of financial institutions: world experience.” Black Sea Economic Studies, no. 70, 2021. doi.org/10.32843/bses.70-24. Accessed 09.04.2023.
11. “EU Digital Single Market Aspects.” Department of Enterprise, Trade and Employment – DETE, enterprise.gov.ie/en/what-we-do/the-business-environment/digital-single-market/eu-digital-single-market-aspects. Accessed 09.04.2023.
12. “General Data Protection Regulation (GDPR) – Official Legal Text.” General Data Protection Regulation (GDPR), gdpr-info.eu. Accessed 09.04.2023.
13. “Digital Finance Strategy for the EU. Legislative Train Schedule.” European Parliament, www.europarl.europa.eu/legislative-train/theme-a-europe-fit-for-the-digital-age/file-fintech-action-plan. Accessed 09.04.2023.
14. “Five minutes on… Europe’s Fintech Action Plan. The Association of Corporate Treasurers.” The Association of Corporate Treasurers, www.treasurers.org/hub/treasurer-magazine/five-minutes-…-europe’s-fintech-action-plan. Accessed 09.04.2023.
15. “Fintech Laws and Regulations Report 2022-2023 USA.” International Comparative Legal Guides International Business Reports, iclg.com/practice-areas/fintech-laws-and-regulations/usa. Accessed 09.04.2023.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-06

Як цитувати

Попело, О., & Холявко, Н. (2023). ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД СТИМУЛЮВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ФІНАНСОВИМИ УСТАНОВАМИ. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону, 2(19), 119–130. https://doi.org/10.15330/apred.2.19.119-130

Номер

Том 2 № 19 (2023): АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

Розділ

Розвиток фінансово-кредитного і страхового ринку

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).