ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.1.19.219-226Ключові слова:
державно-приватне партнерство, проєкт, регіональний рівень, фінансування проєктів, синергетичний ефектАнотація
Військова агресія росії, яка наразі триває, посилила актуалізацію питання обмеженості фінансового забезпечення місцевих бюджетів. До переліку наявних проблем, таких як: застаріла інфраструктура, занедбаний стан житлово-комунального господарства, низька якість публічних послуг додалися проблеми післявоєнної відбудови та забезпечення, адаптація тимчасово переміщених осіб. Вище перелічене змушує шукати додаткові джерела для відбудови інфраструктури, створення нових робочих місць, фінансування проєктів соціально-економічного розвитку регіонів. Одним з таких джерел може стати активація приватного капіталу у межах держави за допомогою інструменту державно-приватного партнерства (далі – ДПП).
Метою статті є необхідність проведення подальших наукових досліджень щодо особливостей реалізації державно-приватного партнерства на регіональному рівні в умовах. Досягнення мети забезпечується використанням таких методів, як аналіз і синтез, узагальнення та наукова абстракція.
Особливо увагу акцентовано, що потреба відбудови та реконструкції інфраструктури, відновлення виробництва та створення нових робочих місць вимагають залучення зовнішнього фінансування та активізації приватного капіталу у межах держави. Одним з ефективних інструментів забезпечення взаємодії влади та приватного бізнесу у вітчизняних реаліях може бути ДПП. Світовий досвід впровадження проєктів ДПП констатує виникнення значного синергетичного ефекту взаємодії влади та бізнесу на усіх рівнях. Вищезазначене вимагає проведення комплексного аналізу основ ДПП, його переваг та ключових факторів, стану реалізації діючих проєктів в Україні з метою активації та практичного, ефективного застосування даного інструменту.
Доведено, що ДПП може стати потужним важелем відновлення та розвитку економіки країни, особливо у сфері будівництва та модернізації інфраструктури. При цьому використання даного інструменту необхідне не лише на державному та регіональному рівні, а в умовах децентралізації, на рівні територіальних громад. Проте для ефективного функціонування механізму ДПП, на нашу думку, потрібно першочергово вдосконалити інституційне середовище шляхом залучення експертних рад при органах державної та місцевої влади з представників громадськості, науковців, представників приватного бізнесу. Дана складова може стати акселератором поєднання потреб конкретного регіону, громади та ініціативи з боку приватного бізнесу.
Посилання
2. Zaloznova, Yu.S., Butenko, N.V., and I.P.Petrova. “Public-private partnership in Ukraine: state, problems and development prospects.” Economic Herald of Donbass., no. 2 (44), 2016, pp. 21-28.
3. Zapatrina, I.V. “Development of state support for public-private partnership in Ukraine.” Economics and forecasting, no. 3, 2011, pp. 9-24.
4. Kropelnytska, S.O., and R.I. Schur. “Institutionalization of implementation of investment projects using public-private partnership mechanisms.” Bulletin of ZHTU. Series "Economic Sciences", no. 4 (62), 2012, pp. 309-314.
5. Kruglov, V. V. “Risks of public-private partnership projects.” Scientific notes of the Tavra National University named after V. I. Vernadskyi. Series: Public administration. 2018. Vol. 29 (68). No. 2. P. 87-91.
6. Mushakova, S., Kuznetsova, G., and A. “Babichev Scientific and practical basis of implementation of public-private partnership in Ukraine.” Adaptive management: theory and practice. Economy series, issue 14 (28), 2022, eadnurt.diit.edu.ua/bitstream/123456789/16746/1/Mushnykova.pdf. Accessed 07 Feb.2023.
7. Nazarkevich, I. “Public-private partnership as a mechanism of structural transformations in the economy of Ukraine.” Bulletin of Lviv University. The series is economical, issue 56,2019, pp. 237-248.
8. On public-private partnership: Law of Ukraine dated July 1, 2010 No. 2404-VI.
9. Jie, T., and Z. Jhao. “The rise of public–private partnerships in China: an effective financing approach for infrastructure investment.” The American society for public administration. doi: 10.1111/puar.13046.
10. World Bank Group Support to Public-Private Partnerships. Lessons from Experience in Client Countries, F Y02–12, documents1.worldbank.org. Accessed 07 Feb.2023
11. Zhang, X. “Critical success factors for public-private partnerships in infrastructure development.” J. Constr. Eng. Manage, 131,2005, pp. 3-14.
12. Shchur, R.I., and I.I. Plets. “Innovative development of regions using public-private partnership mechanisms.” Materials of the 4th International Scientific and Practical Conference "Problems of Formation and Development of Innovative Infrastructure: Challenges of the Post-Industrial Economy", Lviv, May 18–19, 2017. Lviv: Publishing House of Lviv Polytechnic, 2017, pp. 897-898.
13. Shchur, R. I. Financial support for investment development of the region's economy: autoref. thesis . Lviv. State Finn. Acad. L., 2013.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).