ДИПЛОМАТИЧНИЙ ПРОТОКОЛ ЯК ПОЛІТИЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.1.19.46-54Ключові слова:
дипломатичний протокол, дипломатія, міжнародні відносини, норми протоколу, переговори, дипломат, істеблішментАнотація
Сьогодні дипломатія є важливою складовою процесу становлення держав. Під впливом тих чи інших факторів вона видозмінювалась, але завжди була направленою на захист національних інтересів держав. Становлення дипломатії як особливого виду державної діяльності відбувається на зламі XVI-XVII століть, коли при дворах монархів з’явились перші постійні дипломатичні представництва, а згодом – і спеціальні відомства, які займались питаннями листування між володарями, прийомом іноземних делегацій, а також переговорами.
Проте, історичний досвід демонструє, що для забезпечення ефективної реалізації дипломатичних відносин у всій їхній повноті використання лише міжнародно-правових норм є не достатнім. Важливо також дотримуватися певних традицій, правил, умовностей, звичаїв, тобто того, що носить назву дипломатичний протокол. Так, правильне дотримання правил та норм дипломатичного протоколу здатне сприяти покращенню двосторонніх відносин і ефективному вирішенню різноманітних питань між двома сторонами. У випадку, навмисного або ненавмисного порушення таких норм це може навпаки ускладнити відносин між двома державами, чи заподіяти шкоди їх престижу та іміджу. Також представники дипломатичних місій через застосування інструментів дипломатичного протоколу можуть обережно та елегантно демонструвати власне ставлення до тих чи інших суб’єктів міжнародних відносин або питань світової політики.
Дослідження питань пов’язаних з використанням норм дипломатичного протоколу в умовах глобалізації світової економіки висвітлені в наукових працях як вітчизняних так і зарубіжних науковців. Цінність наукових праць з їх теоретичними та практичними дослідженнями є достатньо високою, але питання які стосуються ефективності застосування інструментарію дипломатичного протоколу потребують подальшого розгляду.
Об’єктом дослідження є дипломатичний протокол. Предметом дослідження є практика застосування інструментарію дипломатичного протоколу в світовій політиці. Метою статті полягає у розкритті змісту та специфіки механізму міжнародно-правового функціонування дипломатичного протоколу з урахуванням реалій сучасного світу.
Основними методами дослідження, застосованими у дослідженні стали загально філософський, діалектичний, логіко-семантичний, метод синтезу, системно-структурний, соціологічний, а також статистичний метод. Найбільш важливе значення належить загально філософському методу, тому що вивчення становлення переговорних тенденцій з застосуванням дипломатичних норм своїм корінням сягає глибини, яку доцільно досліджувати за допомогою філософського обґрунтування. Використання діалектичного методу пізнання обумовлено можливістю дослідити проблеми взаємодії дипломатів в єдності економічного, соціального, морального та правового змісту. Метод синтезу надає можливість поповнити категоріальний апарат новими визначеннями.
Результатами дослідження стали висновки, зроблені на основі дослідження політичних інструментів дипломатичного протоколу та їх впливу на подальші переговорні позиції держав. Практичну значущість наукового дослідження та його результатів становить дослідження наслідків, які несе за собою дотримання дипломатичного протоколу чи ігнорування (свідоме або не свідоме) на діяльність суб’єктів, залучених до переговорних процесів.
Посилання
Sahaidak, O.P. Diplomatic protocol and etiquette. Kyiv, Znannia, 2017.
Liadov, P.F. “Diplomatic protocol and protocol service.” Law and management of the XXI century, no. 2(23), 2012, pp. 125–138
Effective negotiation: Rapid response tactics: Hodgson, Jane (New approaches to creative thinking and problem solving). Balance-Audit, 2012.
Voronkova, V.H. Ethics of business communication: a textbook. Kyiv, Paterik, 2016
Aldanov, Yu.V., Zabara, I.M., and V.I.Reznichenko. Law of foreign relations: Diplomatic law, diplomatic law of international organizations, special law, consular law: Collection of documents of the month. Kyiv, Promeni, 2003.
Hryhorieva, V.A. “The role of handshake as a non-verbal means of communication in business communication.” Collection of scientific works of DonNABA, issue 1, 2015 (1), pp.138-143.
Yefremova, K. V. “The art of diplomatic protocol as a tool of business communication.” Law and innovative society, no. 2(15), 2020, pp. 35-39
Kubrak, O.V. Ethics of business and everyday communication. Kyiv, Paterik, 2017.
Pelekh, I.V., and A. Svidenko. “Peculiarities of implementation of individual diplomatic procedures according to the protocol in international law.” Legal scientific electronic journal, no. 3, 2019, pp. 250–253.
Rzhevska N.F. “Cultural diplomacy of Ukraine: current state and prospects.” International relations. Series "Political Sciences", no. 18-19, 2018, journals.iir.kiev.ua Accessed 23 Aug. 2022.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).