ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ: ТЕНДЕНЦІЇ ТА РИЗИКИ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.1.18.111-122Ключові слова:
фінтех, цифрова трансформація, аутсорсинг, блокчейн, інвестиції, стартапи, фінтехкомпанії, криптовалютаАнотація
Метою статті є рішення наукового завдання щодо виявлення закономірностей цифрової трансформації фінансового сектора світової економіки, систематизації чинників та ризиків даного процесу, а також обґрунтування практичних рекомендацій задля їх нівелювання.
Для досягнення мети дослідження використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: систематизація та узагальнення, аналіз, індукція, наукова абстракція та експлікація, методи описової статистики та візуального аналізу.
Проведено моніторинг загальної глобальної інвестиційної активності у фінтех, а саме: оцінено динаміку прямих та венчурних інвестицій, угоди M&A (транскордонні угоди злиття та поглинання) за 2018-2021 рр. Встановлено, що у структурі загальних інвестиційних потоків у фінтех за досліджуваний період переважали транскордонні угоди злиття і поглинання; прямі інвестиції у фінтех є відносно незначними; у 2021р. рекордними за досліджуваний період були венчурні інвестиції у фінтех; практично усі сектори фінтех характеризуються динамічним зростанням, серед яких лідерами є підсектор блокчейну, криптовалют, технології управління добробутом, кібербезпека.
У статті розглянуто чинники світового поширення фінтех та їх цифрової трансформації: зниження рівня довіри до традиційних фінансових інструментів та продуктів, активізація поширення процесів цифровізації у світовому та галузевому масштабі та об'єктивна перевага використання для задоволення потреб суб'єктів, розширення Інтернет-простору та розвиток мобільних пристроїв, популяризація соціальних мереж та месенджерів, світові тенденції підвищення прагнень до інновацій, формування залежностей від автоматизованих технологій.
Розглянуто ризики цифрової трансформації фінансового сектору світової економіки за версією Ради з фінансової стабільності, Банку міжнародних розрахунків, Міжнародного економічного форуму. Серед яких ризик кібератак у фінансовому секторі є одним із найнебезпечніших.
Окреслено заходи задля зниження ризиків цифрової трансформації фінансового сектора світової економіки. Для максимального нівелювання ризиків спричинених необхідністю поширення цифрових трансформацій у секторі фінтех доцільно забезпечити створення нормативної основи, що регулює взаємовідносини з клієнтами по дистанційних каналах, та діяльність фінтех-компаній. Світовий досвід доводить, що вміння активно взаємодіяти з технологічними компаніями в рамках розробки та впровадження інноваційних рішень, аутсорсингу інновацій чи інших форм співпраці є важливим чинником успішної цифровізації. Також обґрунтованою є розробка комплексної цифрової стратегії, як на макрорівні, так і для кожного окремого інституційного учасника фінансового сектора.
Результати дослідження можуть бути корисними для розробки науково-обґрунтованих рекомендацій щодо попередження ризиків цифрової трансформації сектору фінтех.
Посилання
2. Barefoot, K., Curtis, D., Jolliff, W., Nicholson, J., and R. Omohundro. “Defining and Measuring the Digital Economy”. The Bureau of Economic Analysis US Department of CommerceWorking Paper, 2018, www.bea.gov/sites/default/files/papers/defining-and-measuring-the-digital-economy.pdf. Accessed 10 May 2022.
3. Mazaraki, A., and S.Volosovych. “Fintech in the system of social transformations.” Bulletin of the Kyiv National University of Trade and Economics, no. 2, 2018, pp. 5–16.
4. Viazovyi, S.M., and I.V. Pasichnyk. “Development of the fintech industry in Ukraine and its risks for banking.” Eastern Europe: Economy, Business and Governance, no. 4 (12), 2019, pp. 480–184.
5. Dudynets, L.A. “Development of financial technologies as a factor in modernization of the financial system.” Global and national economic problems, no. 22, 2018, pp. 794–798.
6. Kalashnikova, T.V., and S.A.Samokhina. “Development of the financial technology market in Ukraine as a factor in promoting financial inclusion.” Bulletin of KhNAU named after V.V. Dokuchaeva. Economic Sciences Series, no. 3, 2018, pp. 201–210.
7. Shevchenko, O.M. “Global trends in the development of the financial technology market and features of its functioning in Ukraine.” Efficient economy, no. 6, 2021. http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/6_2021/88.pdf. Accessed 14 May 2022.
8. “Pulse of Fintech H2’21.” KPMG, 2022, assets.kpmg/content/dam/kpmg/xx/pdf/2022/02/pulse-of-fintech-h2-21.pdf. Accessed 17 May 2022.
9. Dzhuruk, N. “Fintech and commercial banks: competition and opportunities for cooperation.” Economic analysis, volume 30, 2020, www.econa.org.ua/index.php/econa/article/view/1749/6565656854. Accessed 21 May 2022.
10. Afonasova, M. A., Panfilova, E. E., Galichkina, M. A., and B.Ślusarczyk. “Digitalization in Economy and Innovation: The Effect on Social and Economic Processes.” Polish Journal of Management Studies, no. 19 (2), 2019, pp. 22-32. DOI: 10.17512/pjms.2019.19.2.02.
11. “Bloomberg Technology.” Bloomberg, www.bloomberg.com/technology. Accessed 21 May 2022.
12. Feyen, E., Frost, J., Gambacorta, L., Natarajan, H., and M. Saal. “Fintech and the digital transformation of financial services: implications for market structure and public policy by.” Monetary and Economic Department. Bank for International Settlements, July 2021, www.bis.org/publ/bppdf/bispap117.pdf. Accessed 21 May 2022.
13. “Decentralised financial technologies: Report on financial stability, regulatory and governance implications.” Financial Stability Board (FSB). June 2019, www.fsb.org/wp-content/uploads/P060619.pdf. Accessed 21 May 2022.
14. “The Global Risks Report 2021.” Wipo, www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2016.pdf. Accessed 21 May 2022.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).