ЕКОЛОГІЧНІ СТАРТАПИ У FASHION ІНДУСТРІЇ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.2.17.273-281Ключові слова:
екологічні стартапи, фешн індустрія, екобренди, екодизайн, успішна цінність, соціально відповідальний бізнесАнотація
У статті досліджено і проаналізовано екологічні стартапи у фешн індустрії, а саме: український бренд Motrya, Panove, Défi та Framiore, який став одним з восьми українських інноваційних підприємств, що отримали фінансування від Українського фонду стартапів, а також інші українські стартапи, які завоювали ринок і позиціонують себе як «еко» у фешн індустрії. Однак, далеко не всі екологічні стартапи у фешн індустрії є успішні і це не дивно, бо речі, які нам пропонують не є дешевими і не завжди виробники можуть донести до споживачів конкретні цінності, які створює даний товар. Саме тому, під успішною цінністю ми розуміємо не тільки те, що є красивим, модним, не тільки використання природних чи органічних матеріалів, але екологічність та естетичність їхньої обробки та подальшої експлуатації, використання технологій, що допомагають мінімізувати екологічний слід. Більше того, ці стартапи повинні піклуватись про екологічність доставки, подальшу переробку речей, як частину виробничого циклу, створювати такі канали розподілу, які будуть найбільш прийнятні конкретним споживачем у визначений період часу і при цьому всьому будуть фінансово результативні. Тому, наразі, таких брендів в Україні одиниці. Адже створення подібної компанії потребує значних зусиль, глибинної філософії, розуміння всіх етапів. І що найгірше: справді сталі бренди користуються більшою популярністю за межами України. Тому в цій ситуації потрібно сідати за стіл переговорів разом з державою і прописувати правила, як екологізувати цю сферу. До переваг реалізації екологічних бізнес ідей в стартапах можна віднести: підвищення іміджу за рахунок екологічної відповідальності ведення бізнесу; зростання конкурентоспроможності суб’єкта господарювання на внутрішньому та зовнішньому ринках; ресурсозбереження та зменшення енергоємності виробництва; виготовлення якісного одягу, який дозволяє зберігати природність, є зручний та гіпоалергенний; підвищення зайнятості та розвитку населення; формування екомислення та екокультури. Отже, політика соціально – відповідального бізнесу, бо саме таким ми вважаємо розвиток екологічних стартапів у фешн індустрії, має очевидні вигоди для всіх учасників ринку. Споживач, як член суспільства, задовольняє свою потребу в можливості придбати якісну, стильну, екологічну і ергономічну річ. Суспільство, у свою чергу отримує поліпшення екологічної ситуації та збереження ресурсів, створення нових робочих місць, підвищення кваліфікації персоналу і турботу про здоров'я співробітників та їхні родини. Компанія ж винагороджується не лише створенням сприятливої громадської думки, а й зростанням впізнаваності і лояльності клієнтів.
Посилання
2. Veklych, O.O. “Sector of ecological goods and services in Ukraine - special state patronage.” Ukrainian economy, no. 3, 2010, pp. 27-35.
3. Galushko, K.O., and N.D.Kondratenko. “Features of production of sustainable clothing and its strategic marketing in the field of fashion.” Technology and design, no. 3, 2020. Er.knutd, er.knutd.edu.ua/ bitstream / 123456789/16403/1 / td_2020_N3_08.pdf. Accessed 09 Oct. 2021.
4. Ilyashenko, S.M. “Environmental friendliness as a factor of product competitiveness.” Current economic problems, no. 9, 2012, pp. 143-150. Repository. kpi, repository. kpi.kharkov.ua/bitstream/KhPI-Press/45242/1/ Accessed 09 Oct.2021.
5. Kvasnytsia, R. “Ecological and ethical concepts in the fashion industry and presentation spaces for fashion innovations.” International Academy Journal Web of Scholar, no. 2, 2019, pp. 23-28. DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/28022019/6343. Accessed 09 Oct. 2021.
6. Latov, Yu. “Fashion industry.” Krugosvet, www. krugosvet.ru/enc/gumanitarnye_nauki/ekonomika_i_pravo/INDUSTRIYA_MODI.html. Accessed 09 Oct.2021.
7. Meffert, G., and M. Kirgeorg. Green marketing. SPB.,Peter, 2002.
8. Primak, T.O. Ecomarketing: world and Ukrainian realities. Problems and prospects of market-oriented management of innovative development. Sumy, Papyrus, 2011.
9. Prokopenko, O.V. Ecologization of innovative activity: motivational approach: monograph. Sumy, University Book, 2008.
10. Prokopenko, O.V., and O.D. Alekseenko. “Analysis of consumer readiness to pay a price surcharge for the environmental friendliness of goods of different types.” The mechanism of economic regulation, no. 2, 2006, pp. 33-38.
11. Chuprina, N.V., and T.S. Tsaruk. “Synthesis of outrage and minimalism in modern collections of eco-clothing.” Culture and modernity, no. 2, 2017, pp. 81-85. Er.knutd, er.knutd. edu.ua/bitstream/123456789/9000/1/20180326_303. pdf. Accessed 09 Oct. 2021.
12. Claudio, L. “Waste Couture: Environmental Impact of the Clothing Industry.” Environmental Health Perspectives, vol. 115, no. 9, 2007. DOI: https://doi.org/10.1289/ehp.115-a449. Accessed 09 Oct. 2021.
13 “How to be a stable brand from “Franika” and convey important cultural messages. Celement, celement.com.ua/archives/492. Accessed 09 October 2021.
14 “Conscious fashion is a new trend that has conquered UFW 20-21.” Kievvlast, kievvlast.com.ua/style/svidoma-modanovij-trend-yakij-pidkoriv-ufw-20-21. Accessed 09 Oct. 2021.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).