НАПРЯМИ ЗАЛУЧЕННЯ ДЕПОЗИТНИХ КОШТІВ ЯК ОСНОВНОГО ДЖЕРЕЛА ІНВЕСТУВАННЯ НЕЗАЛЕЖНОГО БІЗНЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.1.17.184-189Ключові слова:
банківський депозит, інвестиційні потоки, стратегічний розвиток, незалежний бізнесАнотація
Стаття «Напрями залучення депозитних коштів як основного джерела інвестування незалежного бізнесу» спрямована на дослідження депозитних операцій банку як цінного джерела інвестування малого та середнього бізнесу в Україні, для створення незалежного клімату їх діяльності. Метою статті є дослідити базові положення механізму надання депозитних послух банку та напрямів їх покращення для подальшого їх акумулювання в інвестиційні потоки для малого, середнього та великого підприємництва.
У роботі застосовувалась сукупність методів дослідження, що становить методологію аналізу та організації основних публікацій, законодавчих актів та законів, а саме методи узагальнення, порівняння, хронологізації, аналізу та узагальнення.
У статті розглянуто, що основним джерелом формування депозитних коштів є вклади населення. Крім приватних вкладників особливу роль відіграють корпоративні клієнти. Виявлено проблеми депозитної політики українських банків на сучасному етапі і запропоновано шляхи їх вирішення. Доведено, що для банку тенденції по зниженню обсягу внесків населення і депозитів підприємств та організацій є найбільш гострою проблемою, що змушує його переглядати свою депозитну політику, тому запропоновано способи залучення вкладників у банки. Проаналізовано найбільш інвестовані галузі економіки банківськими депозитними коштами.
Результатами дослідження стали висновки, зроблені на основі дослідження наукової та законодавчої бази з даної проблематики, а також аналізу залучення коштів у вклади і депозити фізичних і юридичних осіб; поліпшення ресурсної бази за допомогою запропонованих шляхів надходження депозитних потоків.
Практичну значущість наукового дослідження та його результатів становлять запропоновані шляхи вдосконалення процесу залучення грошових потоків в депозити банку для інвестиційного потенціалу.
Посилання
2. Melnychuk, Yu. M., Shkolenko, O.B., Gumeniuk, A.V., and V.V. Melnik.“Bank deposit as a direction of investment activity’s activation of insurers in life insurance.” Financial and credit activity: problems of theory and practice, no. 4(27), 2018, pp. 41-48.
3. Tkachuk, I.H., and S.O.Kropelnytska. Finance management of new production systems: theory, methodology, practice. Ivano-Frankivsk, Tipovit. 2009.
4. Melnychuk, Y., Tkachuk, I., Tkachuk, Yu., Solodzhuk T., and I. Kyryluk. “Economic mechanism for managing the strategic development of territorial communities.” Tem Journal, vol. 9, no. 4, 2020, pp. 1606-1613.
5. Veremchuk, A.V. “Financial inclusion and frugal behavior of the population of Ukraine.” State and regions. Economics and Entrepreneurship, no. 1, 2019, pp. 129–134.
6. Melnychuk, Yu. M. “Application of systematic approaches to assessing the effectiveness of the bank in conditions of financial independence of the region.” Economies’ Horizons, no. 1(8), 2019, pp. 36–43.
7. Vlasova, І. V. “Household savings as an investment resource of the economy”. Economics: theory and practice, no. 2, 2016, pp. 4–7.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).