РОЗВИТОК ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ В КРАЇНАХ ЄС ТА УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.1.17.40-48Ключові слова:
діджиталізація, модернізація, економічний розвиток, індекс діджиталізаціїАнотація
Діджиталізаця економіки та суспільства є однією з найдинамічніших змін нашого часу, яка відкриває нові можливості у створенні бізнес-моделей і водночас приносить із собою невизначеність та різні загрози, пов'язані, зокрема, з із соціальними ефектами автоматизації виробничих процесів. Діджиталізація, як безперервний процес зближення реального та віртуального світу, стає головним рушієм інновацій та змін у більшості галузей економіки. Стаття спрямована на порівняння розвитку діджиталізації в країнах Європейського Союзу та України.
Встановлено, що рівень діджиталізації країни оцінюють за сукупністю чинників, які входять до складу інтегрованого показника – Індексу діджиталізації економіки та суспільства. Його визначають за аналізом основних показників: широкосмуговий зв’язок, людський капітал, використання Інтернету, інтеграція цифрових технологій, цифрові державні послуги.
Проведений аналіз демонструє, що рівень діджиталізації в Україні на сьогодні знаходиться на початковому рівні та є значно нижчим порівняно з країнами Європейського Союзу. Індекс діджиталізації економіки та суспільства в ЄС-27 за останні роки знаходиться на рівні 0,48, а в Україні – лише 0,18.
Визначено основні причини низького рівня діджиталізації нашої країни; економічна криза, нерозвиненість інфрастурктури даної сфери, низький рівень освіченості та недостатній рівень знань в галузі діджиталізації, недосконалість законодавчого та інституційного забезпечення тощо. Проте, встановлено, що в Україні наявний значний потенціал для розвитку діджиталізації.
Посилання
2. Qin, J., Liu, Y., & R. Grosvenor. „A Categorical Framework of Manufacturing for Industry 4.0 and Beyond.” Procedia CIRP, no.52, 2016, pp.173–178, doi.org/10.1016/j.procir.2016.08.005. Accessed 23 May 2021.
3. Apalkova, V. V. „Concept of development of digital economy in the European Union and prospects of Ukraine.” European Journal of Management Issues, 23(4), 2015, pp.9-18.
4. Rudenko, M. V. „Digitalisation of economy: new opportunities and perspectives.” Economy and state, no.11, 2018.
5. Shcherbatenko, O. “Prospects and obstacles of the digital economy in Ukraine.” (2018). Nachasi, nachasi.com/2018/01/29/what-makes-ukraine-digital/. Accessed 26 Sept 2021.
6. Veretyuk, S.M., and V.V.Pilinsky. „Identification of priority areas of digital economy in Ukraine.” Scientific notes of the Ukrainian Research Institute of Communications, no. 2, 2016, pp.51–58.
7. Putzenteilo, P.R., and O.O.Gumenyuk. „Digital economy as the newest vector of reconstruction of traditional economy.” Innovative economy, 5-6 [75], 2018, pp.131-143.
8. Ryzhenko, O., and V.Fischuk. „How the digital economy will change Ukraine.” Economic truth, 2018, www.epravda.com.ua/columns/2018/01/16/633057. Accessed 26 Sept 2021.
9. Digital Agenda for Europe. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2014. URL: https://eclass.uoa.gr/modules/document/file.php/ECON331/NTKE-3.1.%20The%20European%20 Digital % 20Agenda%20%28EU%29.pdf. Accessed 26 Sept 2021.
10. Digital Economy and Society Index (DESI) 2020. Thematic chapters, eufordigital.eu/wp-content/uploads/2020/06/DESI2020Thematicchapters-FullEuropeanAnalysis.pdf. Accessed 26 Sept. 2021.
11. 2020 International Digital Economy and Society Index - SMART 2019/0087 Luxembourg, Publications Office of the European Union 2020, file:///C:/Users/User/Downloads/i_desi_2020_0087_final_report_CF99179F-A5B7-6ABF-2C1E8CB44E0. Accessed 26 Sept. 2021.
12. Digital economy: trends, risks and social determinants. Razumkov Center, 2020.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
