ЗЕЛЕНЕ БУДІВНИЦТВО У ДОСЯГНЕННІ СТАЛОГО РЕГІОНАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.1.16.153-162Ключові слова:
зелена економіка, зелене будівництво, сертифікаціяАнотація
Мета даного наукового дослідження – виявлення ключових характеристик зеленого будівництва, які необхідні для можливих переваг і перспектив.
Методи дослідження, що були використані у процесі написання статті – порівняння, аналогії, індукції та дедукції, системного аналізу та системного підходу.
Результати. У статті розкрито ключові характеристики, потреби та передумови існування зеленого будівництва. Розкрито різницю між традиційним та зеленим будівництвом. Охарактеризовано місце зеленого будівництва у складі зеленої економіки. Виокремлено фактори за допомогою яких об’єкти зеленого будівництва впливають на навколишнє середовище та здоров’я населення; структуровано їх в логічній послідовності появи. Досліджено системи «зеленої сертифікації». Охарактеризовано стандарт LEED, який застосовується при будівництві нових і реінноваційних проектів; внутрішній реконструкції та оздобленні будівель, що експлуатуються; житлової нерухомості; заміського житлового будівництва та котеджних поселень. Аналогічно охарактеризовано стандарт BREEAM один з найвідоміших і поширених методів оцінки екологічної ефективності будівель (офісних центрів, торгових майданчиків, промислових об’єктів, загальноосвітніх закладів, багатоквартирних будинків, судів та тюрм, наявного житлового фонду). У межах стандартів описано показники (місце для забудови, ефективність споживання води та енергії, споживання матеріалів та ресурсів, якість середовища, інновації, управління, здоров’я, транспорт, утилізація відходів, забруднення), які оцінюються та їх рейтинг у системі бальної оцінки. Виділено чинники підвищення інвестиційної привабливості об’єктів зеленого будівництва. Розроблено та описана схематична модель збільшення інвестиційної привабливості зеленого будівництво через врахування факторів впливу (унікальність, якість, відповідальність) та переваг (зменшення витрат та збільшення можливостей). Окреслено переваги зеленого будівництва для чотирьох суб’єктів: регіону, інвесторів, будівельних компаній та власників «зелених» будівель.
Наукова новизна. Результатом публікації є побудова цілісної характеристики зеленого будівництва починаючи з передумов та потреб його існування, а завершуючи перевагами та перспективами.
Практична значущість результатів. Результати належним чином описані та графічно зображені; це дозволяє їх використовувати у процесі подальшому науковому пошуку, практичній діяльності та з метою поповнення інтелектуального капіталу всіх зацікавлених читачів.
Посилання
2. Orlovska, Y.V., Vovk, M.S., Chala, V.S., and S.O Mashchenko. EU economic policy to support green housing: Monograph. Dnipro, 2017.
3. Sarkisian, L.H. “Investing in green building as a means of stimulating regional development.” Development of productive forces and regional economy, Issue 6 (11), 2017, pp. 243-246.
4. Protasenko, O.F., and G.V.Migal. “Ecological and ergonomic design as a component of green construction.” Environmental sciences, no 1 (28), 2019, pp. 302-306.
5. Orlovska, Y.V. “Green building - a way to sustainable development of urban ecosystems based on EU experience.” Economic space, no. 120, 2017, pp. 216–223.
6. Bilyk, O.A. “Green building: concept, causes and trends.” Scientific Bulletin of Kherson State University. Ser .: Economic Sciences, vol. 20 (1), 2016, pp. 53-57.
7. Doroshenko, V.M. “Theoretical and methodological approaches to defining the concept of “green building”.” Current problems of economic development of the region, vol. 14 (2), 2018, pp. 31-38.
8. Bondar O.I., editor. “Green” economy as a basis for greening local development: Monograph. Kherson, OLDI-PLUS, 2018. 2
9. Borovik, Yu.T., Yelagin, Yu.V., and O.M. Polyakova ““Green economy”: essence, principles, prospects for Ukraine.” Bulletin of Transport Economics and Industry, no. 69, 2020, pp. 75–83.
10. Dobrovolska, O. “Green economy: theory and practice of implementation in Ukraine.” Socio-economic problems and the state, vol. 1, 2018, pp. 196-205.
11. Bondar, N.O., and I.V.Todrina. “Green economy” in the tourism industry: problems and prospects for development in the context of the impact on the economic condition of local communities.” Bulletin of the Petro Vasylenko Kharkiv National Technical University of Agriculture, vol. 202, 2019, pp. 92-100.
12. Krasnikova, N.O., Khokhlova, A.V., and P.D. Krasnikov. “Green economy” as an element of sustainable development: current status and prospects.” Economic Bulletin of the Zaporozhye State Engineering Academy, vol. 5, 2018, pp. 19-23.
13. Tarasenko, D.L. “Sustainable development and «green» economy: EU policy.” Bulletin of the Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, no. 10, 2017, pp. 111–115.
14. Hura, A.A., and T.G.Hutsan. “Green economy: essence, factors and prospects of development in Ukraine.” Collection of scientific works of Kharkiv National Pedagogical University named after G.S. Skovoroda. Economy, vol. 17, 2017, pp. 42-52.
15. Danyliuk, M.M., and M.V. Dmytryshyn. “Municipal property management.” Economy. Finances. Law, no.6. 2020, pp. 11-13.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).