ТРАНСФОРМАЦІЯ ПРИБУТКОВОСТІ ДЕРЖАВНИХ ОБЛІГАЦІЙ В УМОВАХ БОРГОВОЇ КРИЗИ
DOI:
https://doi.org/10.15330/apred.1.16.17-29Ключові слова:
державні облігації, боргова криза, ЄЦБ, державний борг, державний бюджет, довгострокова та короткострокова дохідністьАнотація
У статті аналізується дохідність державних облігацій, як довгострокових, так і короткострокових, країн, які найбільше постраждали від боргової кризи, а саме Греція, Італія, Португалія, а також країн, які отримали найбільшу вигоду від обставин, що склалися, а саме Німеччина і Франція. Було виявлено зростання дохідності двох видів державних облігацій (з терміном погашення 10 років і 1 рік) по всіх аналізованих країн (крім Німеччини і Франції) в період боргової кризи з кінця 2009 р. Пік дохідності за державними облігаціями країн Південної Європи припав на 2011 р. Під час боргової кризи німецькі державні облігації отримали вигоду і, як результат, дохідність державних облігацій Німеччини і Франції знижувалася. У наступні роки дохідність державних облігацій країн Південної Європи, а також Німеччини та Франції знижувалася. У статті також були побудовані векторні авторегресії (VAR) взаємозалежності між різними видами дохідності державних облігацій, їх різницею і державним боргом, державним бюджетом, ВВП аналізованих країн. Було виявлено, що в Німеччині взаємозв'язку даних показників не спостерігалося. Однак існує сильна одностороння залежність державного боргу від дохідності довгострокових і короткострокових державних облігацій, а також державного боргу від різниці дохідності. У Франції взаємозалежність спостерігається між державним боргом і дохідністю короткострокових облігацій. Тут варто відзначити сильну залежність довгострокової дохідності від державного боргу, а також вплив державного боргу на різницю. У Греції існує залежність дохідності довгострокових державних облігацій, а також різниці від всіх трьох показників. У Португалії існує сильний взаємозв'язок між дохідністю короткострокових облігації і державним боргом, а також між державним бюджетом і різницею. В Італії існує нерівномірний взаємозв'язок між дохідністю по двом видам і ВВП, а дохідність за довгостроковими і короткостроковими державними облігаціями залежить від державного бюджету. Також спостерігається сильний вплив державного боргу на різницю дохідності державних облігацій.
Посилання
2. Avramov, D., Chordia, T., Jostova, G., and A. Philipov. “Bonds, Stocks, and Sources of Mispricing.” George Mason University School of Business Research Paper, vol. 18 (5), 2019, pp. 31-32.
3. Perego, E., and W. Vermeulena. “Macro-economic determinants of European stock and government bond correlations: A tale of two regions.” Journal of Empirical Finance, vol. 37, 2016, pp. 214-232.
4. Beetsma, R., Jonge, F., Giuliodori, M., and D. Widijanto. “Realized (co)variances of eurozone sovereign yields during the crisis: The impact of news and the Securities Markets Programme.” Journal of International Money and Finance, vol. 74, 2017, pp. 14-31.
5. Langenohl, A. “Securities markets and political securitization. The case of the sovereign debt crisis in the Eurozone.” Security Dialogue, vol. 48 (2), 2017, pp. 123-141.
6. Ghysels, E., Idier, J., Manganelli, S., and O. Vergote. “A High-Frequency assessment of the ECB Securities Markets Programme.” Journal of the European Economic Association, vol. 15 (1), 2017, pp. 218-243.
7. Eser, F., Schwaab, B. “Evaluating the impact of unconventional monetary policy measures: Empirical evidence from the ECB׳s Securities Markets Programme.” Journal of Financial Economics, vol. 119 (1), 2016, pp. 147-167.
8. Government statistics, Eurostat, ec.europa.eu/eurostat/data/database. Accessed 3 Nov. 2020.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).