КІБЕРБУЛІНГ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ ЯК СОЦІОКУЛЬТУРНА ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОСТІ

Анотація

У статті проаналізовано проблему нової форми насилля у віртуальному просторі серед здобувачів освіти. Автори визначають актуальність досліджень кібербулінгу в молодіжному середовищі, розкривають феномен його виникнення й розростання, описують типові риси й сфери застосування, увиразнюють основні способи протидії проявам кібербулінгу в закладах вищої освіти. Аналізуються основні види відповідальності за прояви кібербулінгу відносно інших осіб. Описується практика запобігання кібербулінгу. Дослідники наголошують, що викладачам, практичним психологам, соціальним працівникам, необхідно знати форми проявів кібербулінгу, щоб організувати ефективну пропедевтичну роботу й запобігти поширенню кібербулінгу в освітньому середовищі закладу вищої освіти. Тому науково-педагогічним працівникам, студентському самоврядуванню, представникам соціальних служб та ювенальній превенції необхідно працювати над з’ясуванням причин збільшення проявів кібербулінгу в студентському середовищі, виявлення масштабів охопленості проблемою; увиразнити варіанти відношення до неї усіх суб’єктів освітнього процесу та створення інноваційної системи превентивної роботи щодо поширення кібербулінгу в закладі освіти. Вказується, що діяльність із запобігання кібербуллінгу серед здобувачів вищої освіти має бути орієнтована на виховання ціннісного ставлення до свого життя та здоров'я, створення позитивної атмосфери з метою сприяння успішній соціалізації кожного учасника освітнього процесу. Вважається, що для протидії кібербулінгу в освітньому середовищі необхідно організувати цілісний, стратегічно продуманий комплекс заходів, який умовно розподіляється на два блоки: управлінський та інформаційний.