ПРОБЛЕМА ПЕРІОДИЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПЕРСОНАЛІЇ
DOI:
https://doi.org/10.15330/msuc.2019.20.45-47Ключові слова:
методологія педагогічної науки, педагогічна біографістика, педагогічна персоналія, періодизація, порівняльно-історичний методАнотація
Cтаття присвячена аналізу періодизації дослідження педагогічної персоналії. З’ясовано теоретико-методологічні підходи українських і зарубіжних учених до періодизації розвитку історико-педагогічної науки, які загалом ґрунтуються на технологіях використання методологічного інструментарію історичної науки. Схарактеризовано роль, значення, потенційні можливості порівняльно-історичного, порівняльного, інших методів, що використовуються у дослідженнях, присвячених життю та різним напрямам творчої і суспільної діяльності педагогічних персоналій.
Визначено два методологічно важливі підходи проведення досліджень у галузі педагогічної біографістики, які стосуються вивчення особи в універсальній системі координат: синхронній, яка проектує її аналіз у певний конкретний відрізок часу, та діахронній, що проектує вивчення персоналії за часовою «вертикаллю».
Показано недоліки періодизації як інструмента і засобу науково-пізнавальної діяльності; визначено шляхи і можливості їхньої мінімізації та підвищення науково-евристичної ефективності методу періодизації при визначенні періодів (етапів) життєвого шляху педагогічних персоналій. Обґрунтовано позицію, згідно з якою правильне застосування методологічного інструментарію дозволяє уникати різних проявів дихотомії (неправомірності поділу) у педагогічно-біографічних дослідженнях.
