ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ УКРАЇНСКИМИ КОМПАРАТИВІСТАМИ
DOI:
https://doi.org/10.15330/msuc.2023.29.23-26Ключові слова:
інтернаціоналізація вищої освіти, глобалізація вищої освіти, українська педагогічна компаративістика, науковий дискурс, західні студіїАнотація
На тлі посилення глобалізації на початку ХХІ ст. національні системи освіти та окремі виші зіштовхнулися з явищем інтернаціоналізації. Тому закономірно, що поряд з імперативом глобалізації важливим напрямом вивчення процесів інтеграції вищої освіти став процес її інтернаціоналізації. Мета статті – здійснити предметний синтезований аналіз відображення проблеми інтернаціоналізації вищої освіти в дослідженнях українських компаративістів другої половини 90-х рр. ХХ – першого десятиліття ХХІ ст. Виявлено, що в українській педагогічній компаративістиці та інших галузях знань утвердилося ключове трактування інтернаціоналізації вищої освіти як однієї з найважливіших рис / характеристик / тенденцій / чинників сучасного розвитку та модернізації національних систем вищої освіти та окремих університетів. При спробі вивчення цього феномену потрапляємо в мереживо переплетення наративів зарубіжних та українських дослідників. Як нитку Аріадни реалізації цього завдання запропоновано структурований аналіз масиву наукових джерел з означеної проблеми за трьома блоками: науково-теоретичним (аналіз поняття інтернаціоналізації вищої освіти українськими авторами та наукових підходів до його вивчення); змістовно-тематичним (аналіз основних тематичних і країнознавчих аспектів вивчення інтернаціоналізації вищої освіти українськими авторами); порівняльно-аналітичним (аналіз українського дискурсу щодо співвідношення процесів глобалізації вищої освіти та інтернаціоналізації вищої освіти). У висновках зазначено, що проблема інтернаціоналізації вищої освіти стала предметом активного вітчизняного наукового дискурсу. Його теоретичну основу становлять студії західних науковців, що переважно з’явилися в 1998– 2003 рр. Під їхнім впливом в українській науці утвердилося розуміння цього феномену як складного, багатоаспектного, динамічного, суперечливого процесу, який трансформується під впливом стрімко змінюваних соціокультурних умов, але зберігає ключову ознаку – міжнародний вимір.
