ВПЛИВ ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ФОРМУВАННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН ДОШКІЛЬНИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.15330/msuc.2023.28.118-121Ключові слова:
ігрова діяльність, діти дошкільного віку, міжособистісні взаємини, спілкування, ЗДОАнотація
У статті розкривається проблема формування міжособистісної взаємодії дошкільників під час ігрової діяльності. Представлено декілька визначень терміна «міжособистісна взаємодія», зокрема, вказано, що це суб’єктивні зв’язки і взаємини між людьми, які виникають за умов спільного проживання або виконання сумісної діяльності. Зазначено, що спілкування дошкільна з дорослим відрізняється від спілкування між однолітками дошкільного віку. Спілкування дорослого і дитини мають ознаки пізнавального, виховного, навчального впливу. У таких взаєминах дорослий зазвичай посідає позицію, яка домінує. Спілкування дошкільника з однолітками є більш вільне, емоційне, творче, не обмежене настановами дорослого. Саме в такій взаємодії дитина вчиться вибудовувати стосунки з тими, хто її оточує. Доведено, що включення дітей у спілкування з однолітками є необхідною умовою розвитку дитини. Дошкільник оволодіває моральними нормами; вчиться розуміти думку інших, якщо вона відмінна від його власної; розвивається творчо, шукає нестандарті способи налагодження взаємодії; вчиться організовувати спільну діяльність. Вказано, що спільна ігрова діяльність сприяє налагодженню міжособистісної взаємодії між однолітками та сприяє їх соціалізації. У грі дошкільник може реалізовувати різні соціальні ролі, відображаючи здобутий раніше досвід суспільної поведінки. Під час ігрової діяльності створюються сприятливі умови для вироблення уміння спільної взаємодії та комунікації, зокрема, коли йдеться про вибір теми гри, сюжету, розподіл ролей, вибір іграшок або предметів- замінників тощо. Дошкільники несвідомо реалізують різні моделі поведінки, які вони спостерігали раніше, і відтак мають змогу відобразити в спільній ігровій діяльності вчинки та дії дорослих. Схарактеризовано стосунки, які виникають між дошкільниками у сюжетно-рольовій грі. Зокрема, ті, які демонструють реальні стосунки між дітьми та спрямовані на розв’язання організаційних питань, які виникають до або під час ігрової діяльності.