МОВНИЙ ОБРАЗ РОКИТНОГО ТА ЙОГО ОКОЛИЦЬ У ТВОРІ ЯНА КАЗИМИРА СТЕЦЕВИЧА «НЕВИЧЕРПНИЙ СКАРБ МИЛОСТІ БО- ЖОЇ».

Анотація

Твір Яна Казимира Стецевича
з’явився в 1672 році та мав на меті довес-
ти зв’язок надприродніх подій з образом
Матері Божої, що зберігався у приход-
ському храмі Рокитного. Автор входив
до складу Церковного комітету, що по-
винен був довести чудотворність обра-
зу, а отже, вбачав своїм обов’язком пе-
ретворення Рокитного та його околиць
на біполярну опозицію. У центральній
частині території, що описувалась, він
поставив місцевість найбільш важливу
з точки зору католицької віри та пріо-
ритетну в порівнянні з регіонами, котрі,
за його спостереженнями, були запля-
мованими діяльністю єретиків. Серед
протилежних останнім термінів значна
частина складається з набору епітетів
та конструкцій, які позитивно оціню-
ють Рокитне, розташування храму та
образ. Однією з найчастіше вживаних
характеристик є розташування церкви
на пагорбі, згадуване неодноразово, що
в найменуванні місцевості вирішальним
є культурне значення гори. Позитивний
вплив образу підсилено широким описом
божественних подій та утворення різ-
ними способами номінальних конструк-
цій Матері Божої. Автор доповнює свої
спостереження стосовно Рокитного та
його околиць за допомогою використан-
ня стереотипного семантичного сприй-
няття світла та темряви, застосовую-
чи при цьому димінутиви, метафори та
паралелі, близько пов’язані з народною
свідомістю.