КОРЕКЦІЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ПІДЛІТКІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Ключові слова:
стресостійкість, підлітки, засоби фізичного вихованняАнотація
Мета. Теоретично обґрунтувати, розробити та перевірити ефективність програми корекції стресостійкості підлітків-ліцеїстів в умовах екзаменаційної сесії засобами фізичного виховання. Методи. Для вирішення поставленої мети використовували такі методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, психологічне тестування, тестування фізичної підготовленості, експрес-оцінку соматичного здоров’я, спірографії й електрокардіографії за допомогою комп’ютерних програм CARDIOLAB і SPIROCOM+, педагогічне та експеримент, методи математичної статистики. В педагогічному експерименті прийняли участь 140 ліцеїстів (80 юнаків і 60 дівчат) Івано-Франківського технічного ліцею віком 16 років. На етапі формувального педагогічного експери-
менту було сформовано контрольні та експериментальні групи дівчат (по 15 осіб) і хлопців (по 20 осіб). Для удосконалення стресостійкості ми розробили спортивно-оздоровчу программу “анти стрес”, яка передбачала застосування циклічних видів спортивних вправ, спортивних ігор й дихальної гімнастики. Диференційований підхід щодо дозування фізичних навантажень здійснювали з урахуванням рівня соматичного здоров’я і розвитку фізичних якостей, зокрема витривалості. Результати. Реалізація програми “анти стрес” дозволила вірогідно зменшити реактивність серця на екзаменаційний стрес. Так, ЧСС в експериментальних групах зростала вірогідно менше у хлопців на 17,6% і у дівчат на 18,1%, порівняно з контрольними групами. Достовірних змін щодо діастолічного артеріального тиску не виявлено. Водночас зменшилося зростання систолічного артеріального тиску відповідно на 14,0% й 9,7% та
індексу напруження на 48,2% і 50,4%. Щодо вегетативного показника ритму, то він відповідно зменшися на 10,6% і 12,6%. Дослідження функції зовнішнього дихання виявило зростання ЖЄЛ (16,2% хлопці і 28,0% дівчата) індексу Тіффно (відповідно 9,6% і 26,2%), форсованої ЖЄЛ (16,6% та 15,4% ) та максимального об’єму форсованого вдиху і видиху (11,1 й 16,6%) у представників експериментальної групи
(табл. 3). Ці дані вказують на удосконалення функціональних резервів дихальної системи та механізмів регуляції дихання, що, як відомо посилює можливість організму протистояти впливу стресогенних фак-торів. Висновок. Виявлено, що найбільш оптимальним засобом корекції величини психоемоційного (екзаменаційного) стресу у підлітків-ліцеїстів є індивідуально дозовані анаеробно-аеробні фізичні навантаження (за показниками соматичного здоров’я й рівня розвитку фізичних якостей) у поєднанні з дихальною гімнастикою.
Ключові слова: стресостійкість, підлітки,засоби фізичного виховання.
Посилання
2. Коробейніков ГВ, Коробейникова ЛГ, Орлюк ВВ, Заповітряна О, Курилюк СІ. Стресостійкість в умовах сприйняття та переробки інформації в спортсменів різного віку. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2012 Трав 26; 15: 75–80.
3. Коробейнікова ЛГ, Стовба А, Щіпенко А, Мицкан ТС. Взаємозв’язок між рівнем прояву стресостійкості та когнітивними функціями в спортивних танцях. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична. 2014 Трав 24; 19: 89–93.
4. Круцевич Т, Іщенко О. Особливості оцінки фізичної підготовленості підлітків 6–9 класів. Спортивний вісник Придніпров’я. 2015; 1: 25–31.
5. Круцевич ТЮ. Моделирование гармоничности физического развития подростков. Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. 2002; 4: 9–13.
6. Мицкан ТС. Характеристика здоров’язбережувальних технологій у дошкільному навчальному закладі. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична. 2014 Січ 24; 20: 12–20.
7. Никифорова ГС, редактор. Психология здоровья: учебник для вузов. Питер: СПб; 2006. 607 с.
8. Файчак РІ. Вплив екзаменаційного стресу на функціонування кардіо-респіраторної системи ліцеїстів. Оздоровча і спортивна робота з неповносправними. Львів; 2004: 123.
