ВПЛИВ САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ НА ФІЗИЧНУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ СТАРШИХ ШКОЛЯРІВ
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.1.51-58Ключові слова:
Самостійне навчання, фізична підготовленість, старший шкільний вікАнотація
Мета. Вивчення проблеми самостійних занять фізичними вправами, як засобу підвищення фізичної підготовленості ліцеїстів старших класів. Методи дослідження. Мотивацію до самостійних спортивно-оздоровчих занять виявляли анкетуванням. 100 ліцеїстів розділили на КГ-50 чол. та ЕГ- 50 чол. (середній вік 17,0±1,2 років). Констатуючий експеримент полягав у виявленні мотивації до самостійних занять, визначали рівень теоретичних знань та фізичної підготовленості Формуючий експеримент полягав у проведенні в ЕГ методичної роботи, спрямованої на підвищення рівня теоретичних знань для проведення самостійних занять фізичними вправами, та їх фізичної підготовленості Контрольний експеримент полягав у повторному визначенні рівня фізичної підготовленості учнів ЕГ. Результати. Констатуючий експеримент показав низький рівень теоретичної підготовки ліцеїстів, що визначає їх низьку мотивацію до самостійних занять. Після експерименту 66% учнів ЕГ показали високий рівень мотивації, що тісно корелює (r=0,89;p=0,0012) із збільшенням до 49,8% кількості ліцеїстів з вище середнього рівнем фізичної підготовленості. Висновки. 1. Після експерименту більшість ліцеїстів мають стійку мотивацію до самостійних занять.
Посилання
2. Гаптарь ВМ. Підвищення рівня фізичної підготовленості підлітків (16–17 років) засобами туризму. Світ спорту. 2013. № 4.: 24-27.
3. Круцевич ТЮ. Рекреація у фізичній культурі різних груп населення: навч. посібник. Київ: Олімпійська література; 2010. 248 с.
4. Рибковський АГ. Системна організація рухової активності людини. Донецьк: ДонНУ; 2003. 436 с.
5.Pate R. Critigue of existing guidelines for physical activity in young people. Young and active? Young people and health-ennancing physical activity — evidence and implication; eds. Health Education Authority; 2019. 162–176.
