ОЦІНКА ЕМОЦІЙНО-ВОЛЬОВОЇ СФЕРИ ТА РЕАКТИВНОЇ ТРИВОЖНОСТІ КУРСАНТІВ В КОНТЕКСТІ РОЗРОБКИ МОДЕЛІ ТРЕНУВАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ СПОРТСМЕНІВ З ВІЙСЬКОВО-АВІАЦІЙНОГО П’ЯТИБОРСТВА
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.36.108-116Ключові слова:
військово-авіаційне п’ятиборство, смуга перешкод, кросфіт, емоційно-вольова сфера, реактивна тривожність, курсантиАнотація
Мета. Оцінка, емоційно-вольової сфери, реактивної тривожності а також їх зміни за умов ознак втоми після стрес-тесту методом кросфіту у курсантів в контексті планування тренувальної діяльності з військово-авіаційного п’ятиборства. Методи. В дослідженні використані наступні методи: анкетування, психологічне тестування, математично-статистичний аналіз. У педагогічному експерименті приймали участь 48 курсантів першого курсу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (чоловіки), віком 17–18 років, з них 38 кандидатів в майстри та 10
майстрів спорту. Рівень ситуативної (реактивної) тривожності визначали за тестом Ч. Спілбергера.Для оцінки стабільності емоційної сфери використовували показник емоційної лабільності за шкалою самопочуття В.А. Доскіна. Статистичну обробку отриманих даних проводили параметричним методом, а перевірку значущості отриманих даних здійснювали за допомогою t-критерія Стьюдента (для n < 100) при заданому рівні надійності р = 0,95. Результати. Встановлені вихідні показники курсантів-спортсменів, кандидатів для подальшої тренувальної діяльності з військово-авіаційного п’ятиборства. Проведено розподіл кандидатів за такими видами спорту як ігрові, циклічні, складно-координаційні види та спортивні єдиноборства. Враховуючи те, що емоційно-вольова сфера, реактивна тривожність та когнітивні здібності є інтегрольними показниками прояву індивідуальних якостей кожного із спортсменів, були відібрані психофізичні тести, дані яких свідчать про найважливіші властивості емоційно-
вольової сфери спортсменів, що можуть бути використані для прогнозування результату головних змагань з військово-авіаційного п’ятиборства. Висновок. Встановлена гетерогенність вихідних показників емоційно-вольової сфери, реактивної тривожності та когнітивних здібностей кандидатів в збірну команду з військово-авіаційного п’ятиборства. Обгрунтована необхідність розробки єдиного універсального алгоритму тренування з визначенням обов’язкових контрольних точок – періодів оцінки провідних психофізичних здібностей та розроблено комплекс допоміжних спортивних вправ (кросфіту) для покращення тих чи інших показників емоційно-вольової сфери, реактивної тривожності та когнітивних
здібностей курсантів у відповідності до конкретного виду спорту.
Ключові слова: військово-авіаційне п’ятиборство, смуга перешкод, кросфіт, емоційно-вольова сфера, реактивна тривожність, курсанти.
Посилання
2. Бабушкин ГД. Психолого-педагогическое обеспечение подготовки спортсменов к соревнованиям.
Омск, 2007. 90 с.
3. Барканова ОВ. Методики діагностики емоційної сфери: психологічний практикум. Красноярськ:
Літера-принт, 2009; 2: 237 с.
4. Бойко ГМ. Психологічна структура спортивної діяльності плавців у паралімпійському спорті.
Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: 2007; 9: 19-24.
5. Воронова В, Корнейко У. Показатели психологической готовности высоко квалифицированных
спортсменов. Олимпийский спорт и спорт для всех: тезисы V Международного научного конгресса
(5-7 июня 2001). Минск: БелорусскаяГАФК, 2001: 395.
6. Гланц С. Медико-биологическая статистика. Пер. с англ. М., Практика, 1998. 459 с.
7. Ильин ЕП. Психология спорта. Санкт-Петербург: Питер 2019. 352 с.
8. Ильин ЕП, Семенов МС. Психофизиологические основы физического воспитания и спорта.
Ленинградский государственный педагогический институт им. А. И. Герцена, Ленинград, 1972. 186 с.
9. Карелин АА. Большая энциклопедия психологических тестов. М.: Эксмо, 2007. 416 с.
10. Кирпенко ВМ, Золочевський ВВ, Полтавець АІ. Подолання перешкод. Смуга перешкод CISM.
Харків: ХНУПС ім. І.Кожедуба, 2020. 104 с.
11. Кирпенко ВМ, Піддубний ОГ, Полтавець АІ. Аеронавтичне багатоборство. Харків: ХНУПС
ім. І.Кожедуба, 2016. 168 с.
12. Крылов АА. Некоторые проблемы психологии спорта в современном мире. Спортивная психология в
трудах отечественных специалистов / сост. и общая ред. И.П. Волкова. СПб.: Питер, 2002: 37-42.
13. Ланда БХ. Методика комплексной оценки физического развития и физической подготовленности. М.:
Советский спорт, 2011. 348 с
14. Мицкан Т, Мицкан Б. Психодіагностика в спорті. Івано-Франківськ: Видавець Кушнір Г.М., 2020.
228 с.
15. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. М.: Прогресс, 1989. 297 с.
16. Стамбулова НБ. Психологическая структура спортивной деятельности. Спортивная психология в
трудах отечественных психологов./ Сост. И.П. Волков. СПб.: Питер, 2002: 32-37.
17. Тукаев СВ, Долгова ЕН, Руженкова АО, Лысенко ЕН, Федорчук СВ, Гаврилец ЮД, Ризун ВВ,
Шинкарук ОА. Типологические и личностные детерминанты стрессоустойчивости у спортсменов
экстремальных видов спорта. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2017; 2: 8-15.
18. Ханин ЮЛ. Психология общения в спорте. М.: Физкультура и спорт, 1980. 208 с.
19. Щеголев ВА, Сивак АН, Кочин АА, Егоров ВЮ. Подготовка специалистов военно-спортивного
профиля в вооруженных силах ведущих стран НАТО. Теория и практика физической культуры. 2016;
2: 61-66.
20. Щербаков МА, Лянной МО. Основи спортивного орієнтування : навчально-методичні рекомендації.
Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, Суми, 2015. 32 c.
21. Brymer E & Schweitzer R. Extreme sports are good for your health: a phenomenological understanding of
fear and anxiety in extreme sport. Journal of health psychology. 2013; 18(4): 477-487. Retrieved from
PMID: 22689592, doi: 10.1177/1359105312446770.
22. Galli N, Gonzalez SP. Psychological resilience in sport: A review of the literature and implications for
research and practice. International Journal of Sport and Exercise Psychology. 2015; 13(3): 243-257.
Retrieved from doi: http://dx.doi.org/10.1080/1612197X.2014.946947.
23. Knapik J, Sharp M, Darakjy S. Temporal changes in the physical fitness of US army recruits, Sports Med.
2006; 36: 613-634.
24. Leyk D, Erley O, Ridder D, Leurs А. Age related changes in marathon and half-marathon performances. Int J
Sports Med, 2007; 28: 513-517.
25. Osipov A, Kudryavtsev M, Gatilov K. The use of functional training – crossfit methods to improve the level
of special training of athletes who specialize in combat sambo. Journal of Physical Education and Sport.
2017; 17 (3): 2013-2018.
26. Pattyn N., Coeckelberghs E., Buys R. Aerobic interval training vs. moderate continuous training in coronary
artery disease patients: A systematic review and meta-analysis. Sports Med. 2014; 44: 687-700.
27. Pryimakov O, Iermakov S, Kolenkov O. Monitoring of functional fitness of combat athletes during the
precompetitive preparation stage. Journal of Physical Education and Sport, 2016; 16 (2): 551-561.
References
1. Aulyk YV. Opredelenye fyzycheckoi rabotocpocobnocty v klynyke y cporte. M., 1990. 147 c.
2. Babushkyn H.D. Psykholoho-pedahohycheskoe obespechenye podhotovky sportsmenov k sorevnovanyiam.
Omsk, 2007. 90 s.
3. Barkanova OV. Metodyky diahnostyky emotsiinoi sfery: psykholohichnyi praktykum. Krasnoiarsk: Literaprynt,
2009; 2: 237 s.
4. Boiko HM. Psykholohichna struktura sportyvnoi diialnosti plavtsiv u paralimpiiskomu sporti. Pedahohika,
psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu: 2007; 9: 19-24.
5. Voronova V, Korneiko U. Pokazately psykholohycheskoi hotovnosty vыsokokvalyfytsyrovannыkh sportsmenov.
Olympyiskyi sport y sport dlia vsekh: tezysы V Mezhdunarodnoho nauchnoho konhressa (5-7 yiunia
2001). Mynsk: BelorusskaiaHAFK, 2001: 395.
6. Viatkyn BA. Upravlenye psykhycheskym stressom v sportyvnыkh sorevnovanyiakh. M., 1981. 112 s.
7. Ylyn EP. Psykholohyia sporta. Sankt-Peterburh: Pyter 2019. 352 s.
8. Ylyn EP, Semenov MS. Psykhofyzyolohycheskye osnovы fyzycheskoho vospytanyia y sporta. Lenynhradskyi
hosudarstvennыi pedahohycheskyi ynstytut іm. A. Y. Hertsena, Lenynhrad, 1972. 186 s.
9. Karelyn AA. Bolshaia эntsyklopedyia psykholohycheskykh testov. M.: Эksmo, 2007. 416 s.
10. Kyrpenko VM, Zolochevskyi VV, Poltavets AI. Podolannia pereshkod. Smuha pereshkod CISM. Kharkiv:
KhNUPS im.I.Kozheduba, 2020. 104 s.
11. Kyrpenko VM, Piddubnyi OH. Poltavets AI. Aeronavtychne bahatoborstvo. Kharkiv: KhNUPS
im. I.Kozheduba, 2016. 168 s.
12. Krуlov AA. Nekotorыe problemу psykholohyy sporta v sovremennom myre. Sportyvnaia psykholohyia v
trudakh otechestvennуkh spetsyalystov / Sost. y obshchaia red. Y.P. Volkova. SPb.: Pyter, 2002: 37-42.
13. Landa BKh. Metodyka kompleksnoi otsenky fyzycheskoho razvytyia y fyzycheskoi podhotovlennosty. M.:
Sovetskyi sport, 2011. 348 s
14. Mytskan T., Mytskan B. Psykhodiahnostyka v sporti. Ivano-Frankivsk: Vydavets Kushnir H.M., 2020. 228 s.
15. Reikovskyi Ya. Еksperymentalnaia psykholohyia еmotsyi. M.: Prohress, 1989. 297 s.
16. Stambulova NB. Psykholohycheskaia struktura sportyvnoi deiatelnosty. Sportyvnaia psykholohyia v trudakh
otechestvennуkh psykholohov/ Sost. Y.P. Volkov. SPb.: Pyter, 2002: 32-37.
17. Tukaev SV, Dolhova EN, Ruzhenkova A.O., Lusenko EN, Fedorchuk SV, Havrylets YuD., Ryzun VV.,
Shynkaruk OA. Typolohycheskye y lychnostnыe determynantу stressoustoichyvosty u sportsmenov
еkstremalnуkh vydov sporta. Sportyvna medytsyna, fizychna terapiia ta erhoterapiia. 2017; 2: 8-15.
18. Khanyn YuL. Psykholohyia obshchenyia v sporte. M.: Fyzkultura y sport, 1980. 208 s.
19. Shcheholev VA, Syvak AN, Kochyn AA, Ehorov VIu. Podhotovka spetsyalystov voenno-sportyvnoho
profylia v vooruzhennуkh sylakh vedushchykh stran NATO. Teoryia y praktyka fyzycheskoi kulturу. 2016;
2: 61-66.
20. Shcherbakov MA, Liannoi MO. Osnovy sportyvnoho oriientuvannia : navchalno-metodychni rekomendatsii.
Vyd-vo SumDPU imeni A. S. Makarenka, Sumy, 2015. 32 c.
21. Brymer E., & Schweitzer R. Extreme sports are good for your health: a phenomenological understanding of
fear and anxiety in extreme sport. Journal of health psychology. 2013; 18(4): 477-487. Retrieved from
PMID: 22689592, doi: 10.1177/1359105312446770.
22. Galli N., Gonzalez SP. Psychological resilience in sport: A review of the literature and implications for
research and practice. International Journal of Sport and Exercise Psychology. 2015; 13(3): 243-257.
Retrieved from doi: http://dx.doi.org/10.1080/1612197X.2014.946947.
23. Knapik J., Sharp M., Darakjy S. Temporal changes in the physical fitness of US army recruits, Sports Med.
2006; 36: 613-634.
24. Leyk D, Erley O, Ridder D., Leurs A. Age related changes in marathon and half-marathon performances. Int
J Sports Med, 2007; 28: 513-517.
25. Osipov A., Kudryavtsev M., Gatilov K. The use of functional training – crossfit methods to improve the
level of special training of athletes who specialize in combat sambo. Journal of Physical Education and Sport.
2017;17 (3): 2013-2018.
26. Pattyn N., Coeckelberghs E., Buys R. Aerobic interval training vs. moderate continuous training in coronary
artery disease patients: A systematic review and meta-analysis. Sports Med. 2014; 44: 687-700.
27. Pryimakov O., Iermakov, S. Kolenkov, O. Monitoring of functional fitness of combat athletes during the
precompetitive preparation stage. Journal of Physical Education and Sport, 2016; 16 (2): 551-561.
