ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА В УКРАЇНСЬКИХ ШКОЛАХ ГАЛИЧИНИ (1868–1918 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.35.32-42Ключові слова:
школа, учні, фізична культураАнотація
Мета. Розкрити особливості функціонування фізичної культури в школах Галичини (1868–
1918 рр.). Методи. Джерельною базою дослідження були архівні матеріали міст Перемишля, Львова,
Іван-Франківська, Тернополя, пов’язаних з діяльністю закладів середньої освіти в Галичині за часів
Австро-Угорської імперії. Результати. Розвиток організованої української фізичної культури в школах
Галичини бере свій початок з другої половини ХІХ століття. Офіційно це розпочалося з публікації в 1868
р. Радою національної школи циркуляру, який зобов’язував шкільну владу вводити в навчальні програми
народних шкіл фізичну культуру та організовувати семінари для підготовки вчителів цього профілю.
Починаючи з 1890 р. усі вчителі були зобов’язані залучати шкільну молодь до участі в оздо-
ровчо-рекреаційних заходах з використанням фізичних вправ. З іншого боку, директори шкіл мали нада-
вати щорічні окремі звіти про діяльність школи з фізичної культури. Важливим кроком щодо покра-
щення фізичної підготовки учнів було запровадження у 1901 р. двох уроків з фізичної культури протягом
тижня. Проте через брак кваліфікованих вчителів фізичної культури в народних школах та гімназіях
фізична підготовка учнів не завжди здійснювалася в необхідному обсязі. Для покращення рівня фізичної
підготовленості школярів велике значення мало проведення методичних конференції з директорами та
вчителями фізичної культури. Це підтверджується шкільними звітами, які містять дані, як про фізич-
ний розвиток, так і фізичну підготовленість учнів, починаючи з 1896 р. Під час проведення уроків фі-
зичної культури використовувалися гімнастичні й легкоатлетичні вправи (біг, стрибки, метання), рух-
ливі та спортивні ігри, їзда на велосипеді, плавання у відкритих водоймах, а в зимовий період катання на
лижах, санах і навіть крикет. Із позаурочних форм фізичної підготовки популярними були ігри і забави
під час перерв, а з позашкільних – піші туристичні мандрівки. Висновок. Отже, у період 1968-1918 рр в
школах Галичини (українських і польських) були закладені основи сучасної фізичної підготовки шкільної
молоді, а відтак й ефективного контролю за станом цього процесу в школах, що може бути вико-
ристано й на сучасному етапі формування компетентностей учнів з фізичної культури й здорового
способу життя.
Ключові слова: школа, учні, фізична культура.
Посилання
України. 2008; І : 78-85.
2. Вацеба О. Нариси з історії спортивного руху в Західній Україні. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997.
232 с.
3. Гайський О. Тіловиховання і спорт. Альманах Станиславівської землі. Збірник матеріялів до історії
Станиславова і Станиславівщин / ред.-упорядн. Б. Кравців; ред. кол. І. Ставничий та ін. Нью-Йорк–
Торонто–Мюнхен, 1975: 341-388.
4. Заборняк С., Мицкан Б. Українські спортивні клуби (1900 – 1939 рр.). Вісник Прикарпатського
університету. Серія: Фізична культура. 2015; 21: 16-24.
5. Декларація про державний суверенітет України. 16 липня 1990 р. ЦДАВО України, ф. 1, оп. 16,
спр. 4490, арк. 105.
6. Заборняк С., Мицкан Б., Мицкан Т. Традиції плавання у фізичній культурі Галичини до 1939 року.
Історія фізичної культури народів Європи: зб. тез доповідей Міжнародного наукового конгресу
істориків фізичної культури (18-20). Луцьк, Світязь, 2017: 29-30.
7. Литвин В.М. Акт проголошення незалежності України // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В /
Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. К.: Наукова думка,
2003. 688 с.
8. Луцький Я., Мицкан В. Туризм та краєзнавство на Галичині (кінець ХІХ ст. – початок ХХ ст.).
Z dziejew turystyki i sportu w polsce/pod red. T. Jurka, K. Obodynskiego, S. Zabornjaka. Rzeszow:
Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego. 2010:165-172.
9. Малгожата Орлевіч-Мушял, Юрій Олійник, Богдан Мицкан. Туризм на території Східної Галичини
в добу автономії. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2014; 20: 43 – 54.
10. Мицкан Б., Заборняк С. Матеріально-фінансові ресурси гімнастичного товариства “Сокіл” в Стані-
славівському окрузі (1884–1914 рр.). Вісник Прикарпатського університету, Серія: Фізична куль-
тура. 2007; 6: 10-16.
11. Мицкан Б., Заборняк С., Мицкан Т. Розвиток велосипедного спорту в українських спортивних
товариствах (1909–1939 рр.). Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2017;
27-28: 93-104.
12. Сова А. Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортивної
традиції/за наук. ред. Євгена Приступи. Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. 232 с.
13. Тягур Р. Історія фізичної культури і спорту: курс лекцій. Івано-Франківськ: Лік, 1999. 178 с.
14. Тягур Р., Шевців О. Розвиток спортивного руху в Західній Україні (з кінця ХІХ – до кінця 30-х років
ХХ ст.). Збірник тез матеріалів V Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проб-
леми розвитку фізичної культури спорту і туризму в сучасному суспільстві” (27 листопада 2020 р.,
м. Івано-Франківськ) / Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Елект-
ронне видання. Івано-Франківськ, 2020: 35-36.
15. Грицак Я. Нариси історії України. Формування модерної нації ХІХ–ХХ століття. Київ: Yakaboo
Publishing, 2019. 656 с.
16. Pierwsze ukraińskie gimnazjum założono w 1879 r. Pisze o tym S. Szach: Popularna istorija Towaristwa
“Proswita” u Lwowi. Lwów 1932: 121-122.
17. Barwiński W. (1850–1883) – ukraiński pisarz i publicysta. Członek-założyciel Towarzystwa “Proswita”.
Z polecenia Namiestnictwa opracował fonetyczną pisownię języka ukraińskiego.
18. W latach 90-tych XIX w., jak wyliczyła prasa ukraińska utrzymanie konia w wojsku kosztowało 400 k,
więźnia 300 k, a nauczyciela ludowego 200 i mniej k. zob. Fras Z. Galicja. Wrocław 2002. 208 s..
19. Rocznik Polski. Tablice statystyczne. Zawody – ludność. Kraków 1917, s. 81; Porusza ten problem Z. Fras,
Galicja, dz. cyt., s. 208–209.
20. Miąso J.. Z dziejów szkolnictwa ukraińskiego w Galicji (1867–1914). (W:) Rozprawy z Dziejów Oświaty,
t. 34 (1991), s. 51-73.
21. “Przewodnik Gimnastyczny >Sokół<”, 1883 nr 10, s. 5.
22. Nieco światła na rozwój bazy szkolnej wychowania fizycznego w Galicji rzuca artykuł E. Cenara:
Urządzanie sal i boisk gimnastycznych dla szkół ludowych i średnich. “Przewodnik Gimnastyczny
>Sokół<”, 1889; 9: 83–84.
23. Gniewkowski W. Rozwój głównych europejskich systemów wf i ich wpływ na kształtowanie się systemu
wf w Polsce. Warszawa 1972: 31.
24. Gaj J., Hądzelek K. Dzieje kultury fizycznej w Polsce. Poznań 1997: 31.
25. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich Galicyjskich w roku szkolnym
1903/1904. Lwów 1904: 46-47.
26. Reskrypt Ministra Wyznań i Oświaty w sprawie fizycznego wychowania młodzieży szkolnej z dnia 24 luty
1904, l. dz. 6404. Lwów, 19 marzec 1904.
27. Zwit direkcji Licea Ruskowo Instituta dlja diwczat w Peremyśli za rik 1904/1905. Przemyśl 1905: 24.
28. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich Galicyjskich w roku szkolnym
1906/1907. Lwów 1907: 88-89.
29. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich Galicyjskich w roku szkolnym
1907/1908. Lwów 1908: 32.
30. Tamże: 35.
31. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich Galicyjskich w roku szkolnym
1908/1909. Lwów 1909: 91.
32. Tamże: 90.
33. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich Galicyjskich w roku szkolnym
1909/1910. Lwów 1910: 45.
34. 25-littia Sportowoho Towarzystwa “Ukraina”. Lwów 1936: 19–23.
35. Zaborniak S. Kultura fizyczna ludności ukraiñskiej na ziemiach polskich (1968-1939). Rzeszow:
Wydawnyctwo Uniwersytetu Rzeszowsrkiego, 2007. 543 s.
36. Sprawozdane dyrekcji ck II gimnazji w Peremiszli za rik szkilnyj 1896/97. Peremyszl 1897: 37; Zachodi
kolo fiziczowo rozwoju mołodierzi – Reskrypt Ministerialny z 15 grudnia 1893 r. nr 18830 i Rady Szkolnej
z 1891 r. nr 7912, z obowiązkiem podjęcia trudu do systematycznej organizacji gier i zabaw dla młodzieży.
37. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich Galicyjskich w roku szkolnym
1901/1902. Lwów 1902: 25-26.
38. Zwid Licea Ruskowo Instituta dlja diwczat. Peremyśl 1905: 24.
39. Zwid Licea Ruskowo Instituta dlja diwczat. Peremyśl 1909: 24.
40. Zwid direkcji priwatnoj żeńsko gimnazja SS Wasiljanek we Lwowi z ruskij jazykom, nadailenoj prawom
publicznosti riszeniem J.E. Pana Ministra Wiroispowidij i Proswiti za dnia 6 litowo 1907 r. nr 2552. Lwów
1907: 18–19.
41. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich galicyjskich w roku szkolnym
1904/1905. Lwów 1904: 42-43.
42. Sprawozdane dyrekcji CK Gimnazji Franc Józefa I w Peremiszli za rik szkilnyj 1907/1908. Peremyszl
1908: 24.
43. Sprawozdane dyrekcji CK Gimnazji Franc Józefa I w Peremiszli za rik szkilnyj 1908/1909. Peremyszl
1909: 36.
44. Zwid Gimnazji Ruskowo Jazika. Peremyszl 1909: 63.
45. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Galicyjskich Szkół Średnich w roku szkolnym
1908/1909. Lwów 1910: 13.
46. Według podziału administracyjnego w Galicji w 1855 r.
47. Polak E. Akrobatyka sportowa w Polsce. Rzeszów 2003: 7. 35.
48. Zwid direkcji ck akademicznoj gimnazji u Lwowi za szkilnij rik 1904/1905. Lwów 1905: 23.
49. Zwid direkcji ck akademicznoj gimnazji u Lwowi za szkilnij rik 1906/1907. Lwów 1907: 38.
50. Zwid direkcji priwatnoj żenskoj gimnazji ss. Wasiljanok u Lwowi za szkilnij rik 1906/1907. Lwów
1907: 10.
51. Zwid direkcji ck akademicznoj gimnazji u Lwowi za szkilnij rik 1908/1909. Lwów 1909: 13-17.
52. Dobriański B. Rola ukraińskich towarzystw kulturalno-oświatowych w rozwoju szkolnictwa w Galicji w
drugiej połowie XIX i początku XX wieku. (W:) Galicjai jej dziedzictwo. Myśl edukacyjna w Galicji
1772–1918. Rzeszów 1996; 8: 347-351.
53. Dz. U. RP 1919; 12/13 (1): 391.
54. Kunicki J., Woltmann B. Z dziejów kultury fizycznej. Gorzów Wlkp. 1996: 71-84.
55. Dz. U. RSzK w Galicji 31 lipiec 1918. Lwów, 1919; 7: 122–135.
References
1. Vatseba O. Z istorii sporudzhennia pershoho ukrainskoho stadionu u Lvovi. Moloda sportyvna nauka
Ukrainy. 2008; I :78-85.
2. Vatseba O. Narysy z istorii sportyvnoho rukhu v Zakhidnii Ukraini. Ivano-Frankivsk: Lileia-NV, 1997.
232 s.
3. Haiskyi O. Tilovykhovannia i sport. Almanakh Stanyslavivskoi zemli. Zbirnyk materiialiv do istorii
Stanyslavova i Stanyslavivshchyn / red.-uporiadn. B. Kravtsiv; red. kol. I. Stavnychyi ta in. Niu-Iork–
Toronto–Miunkhen, 1975: 341-388.
4. Zaborniak S., Mytskan B. Ukrainski sportyvni kluby (1900–1939 rr.). Visnyk Prykarpatskoho universytetu.
Seriia: Fizychna kultura. 2015; 21: 16-24.
5. Deklaratsiia pro derzhavnyi suverenitet Ukrainy. 16 lypnia 1990 r. TsDAVO Ukrainy, f. 1, op. 16,
spr. 4490, ark. 105.
6. Zaborniak S., Mytskan B., Mytskan T. Tradytsii plavannia u fizychnii kulturi Halychyny do 1939 roku.
Istoriia fizychnoi kultury narodiv Yevropy: zb. tez dopovidei Mizhnarodnoho naukovoho konhresu
istorykiv fizychnoi kultury (18–20). Lutsk, Svitiaz, 2017: 29-30.
7. Lytvyn V.M. Akt proholoshennia nezalezhnosti Ukrainy // Entsyklopediia istorii Ukrainy: T. 1: A-V /
Redkol.: V. A. Smolii (holova) ta in. NAN Ukrainy. Instytut istorii Ukrainy. K.: Naukova dumka, 2003.
688 s.
8. Lutskyi Ya., Mytskan V. Turyzm ta kraieznavstvo na Halychyni (kinets KhIKh st. – pochatok KhKh st..). Z
dziejew turystyki i sportu w polsce/pod red. T. Jurka, K. Obodynskiego, S. Zabornjaka. Rzeszow:
Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego. 2010: 165-172.
9. Malhozhata Orlevich-Mushial, Yurii Oliinyk, Bohdan Mytskan. Turyzm na terytorii Skhidnoi Halychyny v
dobu avtonomii. Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Seriia: Fizychna kultura. 2014; 20: 43-54.
10. Mytskan B., Zaborniak S. Materialno-finansovi resursy himnastychnoho tovarystva “Sokil” v
Sstanislavivskomu okruzi (1884–1914 rr.). Visnyk Prykarpatskoho universytetu, Seriia: Fizychna kultura.
2007; 6: 10 – 16.
11. Mytskan B., Zaborniak S., Mytskan T. Rozvytok velosypednoho sportu v ukrainskykh sportyvnykh
tovarystvakh (1909–1939 rr.). Visnyk Prykarpatskoho universytetu. Seriia: Fizychna kultura. 2017; 27-28:
93-104.
12. Sova A. Tymchak Ya. Ivan Boberskyi – osnovopolozhnyk ukrainskoi tilovykhovnoi i sportyvnoi
tradytsii/za nauk. red. Yevhena Prystupy. Lviv: LDUFK; Apriori, 2017. 232 s.
13. Tiahur R. Istoriia fizychnoi kultury i sportu: kurs lektsii. Ivano-Frankivsk: Lik, 1999. 178 s.
14. Tiahur R., Shevtsiv O. Rozvytok sportyvnoho rukhu v Zakhidnii Ukraini (z kintsia XIX– do kintsia 30-kh
rokiv XX st.). Zbirnyk tez materialiv V Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii “Aktualni
problemy rozvytku fizychnoi kultury sportu i turyzmu v suchasnomu suspilstvi” (27 lystopada 2020 r.,
m. Ivano-Frankivsk) / Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka. Elektronne
vydannia. Ivano-Frankivsk, 2020: 35-36.
15. Hrytsak Ya. Narysy istorii Ukrainy. Formuvannia modernoi natsii ХIХ–ХХ stolittia. Kyiv: Vyd-vo:
Yakaboo Publishing, 2019. 656 s.
16. Pierwsze ukraińskie gimnazjum założono w 1879 r. Pisze o tym S. Szach: Popularna istorija Towaristwa
“Proswita” u Lwowi. Lwów 1932: 121-122.
17. Barwiński W. (1850–1883) – ukraiński pisarz i publicysta. Członek-założyciel Towarzystwa “Proswita”.
Z polecenia Namiestnictwa opracował fonetyczną pisownię języka ukraińskiego.
18. W latach 90-tych XIX w., jak wyliczyła prasa ukraińska utrzymanie konia w wojsku kosztowało 400 k,
więźnia 300 k, a nauczyciela ludowego 200 i mniej k. zob. Fras Z. Galicja. Wrocław 2002. 208 s..
19. Rocznik Polski. Tablice statystyczne. Zawody – ludność. Kraków 1917, s. 81; Porusza ten problem Z. Fras,
Galicja, dz. cyt., s. 208-209.
20. Miąso J. Z dziejów szkolnictwa ukraińskiego w Galicji (1867–1914). (W:) Rozprawy z Dziejów Oświaty,
t. 34 (1991), s. 51–73.
21. “Przewodnik Gimnastyczny >Sokół<”, 1883 nr 10, s. 5.
22. Nieco światła na rozwój bazy szkolnej wychowania fizycznego w Galicji rzuca artykuł E. Cenara:
Urządzanie sal i boisk gimnastycznych dla szkół ludowych i średnich. “Przewodnik Gimnastyczny
>Sokół<”, 1889 nr 9, s. 83–84.
23. Gniewkowski W. Rozwój głównych europejskich systemów wf i ich wpływ na kształtowanie się systemu
wf w Polsce. Warszawa 1972, s. 31.
24. Gaj J., Hądzelek K. Dzieje kultury fizycznej w Polsce. Poznań 1997, s. 31.
25. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich Galicyjskich w roku szkolnym
1903/1904. Lwów 1904, s. 46-47.
26. Reskrypt Ministra Wyznań i Oświaty w sprawie fizycznego wychowania młodzieży szkolnej z dnia 24 luty
1904, l. dz. 6404. Lwów, 19 marzec 1904.
27. Zwit direkcji Licea Ruskowo Instituta dlja diwczat w Peremyśli za rik 1904/1905. Przemyśl 1905, s. 24.
28. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich Galicyjskich w roku szkolnym
1906/1907. Lwów 1907, s. 88-89.
29. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich Galicyjskich w roku szkolnym
1907/1908. Lwów 1908, s. 32.
30. Tamże, s. 35.
31. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich Galicyjskich w roku szkolnym
1908/1909. Lwów 1909, s. 91.
32. Tamże, s. 90.
33. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich Galicyjskich w roku szkolnym
1909/1910. Lwów 1910, s. 45.
34. 25-littia Sportowoho Towarzystwa “Ukraina”. Lwów 1936, s. 19–23.
35. Zaborniak S. Kultura fizyczna ludności ukraiñskiej na ziemiach polskich (1968-1939). Rzeszow:
Wydawnyctwo Uniwersytetu Rzeszowsrkiego, 2007. 543 s.
36. Sprawozdane dyrekcji ck II gimnazji w Peremiszli za rik szkilnyj 1896/97. Peremyszl 1897: 37; Zachodi
kolo fiziczowo rozwoju mołodierzi – Reskrypt Ministerialny z 15 grudnia 1893 r. nr 18830 i Rady Szkolnej
z 1891 r. nr 7912, z obowiązkiem podjęcia trudu do systematycznej organizacji gier i zabaw dla młodzieży.
37. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich Galicyjskich w roku szkolnym
1901/1902. Lwów 1902: 25–26.
38. Zwid Licea Ruskowo Instituta dlja diwczat. Peremyśl 1905: 24.
39. Zwid Licea Ruskowo Instituta dlja diwczat. Peremyśl 1909: 24.
40. Zwid direkcji priwatnoj żeńsko gimnazja SS Wasiljanek we Lwowi z ruskij jazykom, nadailenoj prawom
publicznosti riszeniem J.E. Pana Ministra Wiroispowidij i Proswiti za dnia 6 litowo 1907 r. nr 2552. Lwów
1907: 18–19.
41. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Szkół Średnich galicyjskich w roku szkolnym
1904/1905. Lwów 1904: 42–43.
42. Sprawozdane dyrekcji CK Gimnazji Franc Józefa I w Peremiszli za rik szkilnyj 1907/1908. Peremyszl
1908: 24.
43. Sprawozdane dyrekcji CK Gimnazji Franc Józefa I w Peremiszli za rik szkilnyj 1908/1909. Peremyszl
1909: 36.
44. Zwid Gimnazji Ruskowo Jazika. Peremyszl 1909: 63.
45. Sprawozdanie CK Rady Szkolnej Krajowej o stanie Galicyjskich Szkół Średnich w roku szkolnym
1908/1909. Lwów 1910: 13.
46. Według podziału administracyjnego w Galicji w 1855 r.
47. Polak E. Akrobatyka sportowa w Polsce. Rzeszów 2003: 7. 35.
48. Zwid direkcji ck akademicznoj gimnazji u Lwowi za szkilnij rik 1904/1905. Lwów 1905: 23.
49. Zwid direkcji ck akademicznoj gimnazji u Lwowi za szkilnij rik 1906/1907. Lwów 1907: 38.
50. Zwid direkcji priwatnoj żenskoj gimnazji ss. Wasiljanok u Lwowi za szkilnij rik 1906/1907. Lwów 1907;
10.
51. Zwid direkcji ck akademicznoj gimnazji u Lwowi za szkilnij rik 1908/1909. Lwów 1909; 13–17.
52. Dobriański B. Rola ukraińskich towarzystw kulturalno-oświatowych w rozwoju szkolnictwa w Galicji w
drugiej połowie XIX i początku XX wieku. (W:) Galicjai jej dziedzictwo. Myśl edukacyjna w Galicji
1772–1918. Rzeszów.1996; 8: 347-351.
53. Dz. U. RP 1919; 12/13 (1): 391.
54. Kunicki J., Woltmann B. Z dziejów kultury fizycznej. Gorzów Wlkp. 1996: 71-84.
55. Dz. U. RSzK w Galicji 31 lipiec 1918. Lwów, 1919; 7: 122-135.