ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МІОФАСЦІАЛЬНИХ ЛАНЦЮГІВ ПРИ ПЛОСКОСТОПОСТІ У ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ ТАЕКВОН-ДО
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.34.68-77Ключові слова:
плоскостопість, міофасціальні ланцюги, електроміографія, дітиАнотація
Мета. Вивчити міофасціальні кінематичні ланцюги нижньої кінцівки та їх вплив на характер порушення склепінчастого апарату стопи дітей 7–14 років, які займаються таеквон-до. Методи.
Обстежено 60 дітей віком 7–14 років, які займаються у секції таеквон-до. 30 дітей з ознаками функціонального порушення склепіння стопи і плоскостопістю І–ІІ ступеня важкості склали основну групу. Інші 30 дітей без порушення склепіння стопи склали контрольну групу. Плантографічний аналіз здійснено на комп’ютерному комплексі “DIERS FAMUS” (Німеччина). Антропометричне дослідження доповнено електроміографічним дослідженням за допомогою апарату “Нейро-ЕМГ-Микро” (Росія). Досліджувались м’язи, які входять до трьох міофасціальних кінематичних ланцюгів гомілки. Для встановлення об’єктивних ознак больового синдрому застосовували анкетування за протоколом ВАШ. Якість життя досліджували за допомогою акнети SF-36. Статистична обробка даних здійснювалась методами параметричної і непараметричної статистики. Результати. Встановлено, що м’язи відповідної групи на гомілці при співставленні поздовжніх осей входять до складу переднього, заднього і латерального міофасціального кінематичного ланцюга, який закінчується на різних поверхнях стопи. Всі вони приймають участь у підтримці склепінчастого апарату стопи. Проведене дослідження електрофізіологічної активності виявило її зниження та дисбаланс тонусу окремих м’язів гомілки, що вказує на важливу роль порушення частотно-амплітудних характеристик окремих м’язів в складі міофасціальних кінематичних ланцюгів у створенні умов для функціональних порушень склепіння стопи і плоскостопості. Порівняльний аналіз антропометричних показників стопи дітей різного віку та їх співставлення з електроміографічними даними повністю підтверджує сучасні наукові уявлення про визначальну роль міофасціальних кінематичних ланцюгів гомілки у забезпеченні нормального функціонування стопи, як важливого органу опорнорухового апарату людини. Висновок. Тонічний баланс м’язів гомілки є стабілізуючою біомеханічною силою з підтримки нормального стану склепіння стопи, а їх дисбаланс може бути причиною розвитку плоскостопості, що добре виявляється при електронейроміографічному обстеженні.
Ключові слова: плоскостопість, міофасціальні ланцюги, електроміографія, діти
Посилання
2. Гудхарт Джордж – основатель прикладной кинезиологии. О кинезиологии. Vital Zentrum Kinesiologie.
[Електронний ресурс]: https://vitalzentrum-kinesio.de/de-DE/ 2017-07-23-13-05-17.
3. Данищук А. Таеквон-до. Шлях до чорного поясу. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2018. 80 с.
4. Иваницкий МФ. Анатомия человека (с основами динамической и спортивной морфологии). М.: ФиС,
1985. 544 с.
5. Корольчук АП. Методика навчання загального масажу та самомасажу у вищому навчальному закладі
фізичного виховання і спорту. Фізична культура, спорт та здоров’я нації: збірник наукових праць.
Вінниця, 2017; 17: 681–684.
6. Крутов ГМ. Функциональные поезда. Практическое руководство по диагностике и коррекции
функциональных мышечных цепей. М.: СПб, 2014. 44 с.
7. Лысов ПК, Никитюк ДБ, Сапин МР. Анатомия (с основами спортивной морфологии). М.: Медицина,
2003. 344 с.
8. Майерс ТВ. Анатомические поезда: [пер. с англ Ю.С. Воробьевой], Санкт-Петербург: ООО “Меридиан”, 2012. 320 с.
9. Мацейко І, Тиндюк Д, Бекас В. Про вивчення теорії міофасціальних ланцюгів при підготовці фізичних терапевтів. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2017; 2: 397–403.
10. Остап’як ЗМ, Герич РП. Застосування електронейрофізіологічного дослідження в комплексній діагностиці міофасціального больового синдрому у спортсменів. Здоров’я, спорт, реабілітація. 2019; 1:
90–95.
11. Попель СЛ. Антропометричні показники та їх кореляційні взаємозв’язки з плантографічними даними при різних формах стопи у студентів-чоловіків 19–20 років. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2011; 13: 26–34.
12. Попель СЛ. Стан функціональних систем як інтегральний показник для формування режимів рухової
активності людей середнього віку. Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура.
2016;24: 107–112.
13. Раимкулов РИ, Раимкулова КБ, Раимкулова ХБ, Бешов РА, Бахт НА. Общая характеристика боли.
Механизм развития боли. Вестник Казанского медицинского университета. 2016; 2: 304–307.
14. Рихтер Ф, Хэпген Э. Триггерные точки и мышечные цепи в остеопатии. М.: Меридиан-С, 2015. 277 с.
15. Рольф И. Рольфинг. URL: http://telo.by/bodytherapy/rolfing
16.Стельмащук ПО, Щипіцина ОВ, Башинський ОІ. Основні аспекти спіралевидного розташування скелетних м’язів. Вісник Вінницького національного медичного університету. 2008; 12(1): 162–167.
17. Федонюк ЯІ, Мицкан БМ, Попель СЛ. Функціональна анатомія. М. Тернопіль: Навчальна книга –
Богдан, 2008. 552 с.
18. Функциональные системы организма и взаимосвязь различных систем и органов (2013), URL:
http://reabilitaciya.org/anatomiya-fiziologiya/normalnaya/468-funkczionalnye-sistemy-organizma-ivzaimosvyaz-razlichnyx-sistem-i-organov.html.
19. Hays RD, Sherbourne CD, Mazel RM. User’s Manual for Medical Outcomes Study (MOS) Core measures of
health-related Quality of Life. RAND Corporation, MR–162–RC (available at www.rand.org).
20. Korzh YuM. Experimental author’s technique of improving and correctional gymnastics “Bogatyr” for
children of the senior preschool age with disorders of the musculoskeletal system. Sumy: SumPPU them. AS
Makarenko, 2012. 160 p.
21. Sereda LV. Diagnostics, prophylaxis and correction of flatfoot in children of preschool age by means of
physical rehabilitation. Physical education, sports, and human health. 2015; 8: 301–309
