Формування поглядів на співвідношення публічного та приватного права у французькій правовій доктрині

Анотація

В статті автор намагається акцентувати увагу на проблемі еволюції поглядів на співвідношення публічного та приватного права у французькій правовій доктрині з огляду на конститутивність цієї дихотомії права для романо-германської правової сім’ї, до якої тяжіє українська правова система. При цьому автор здійснив спробу узагальненого аналізу ключових ідей та теоретичних положень в історії розвитку французької правової думки щодо розмежування публічного та приватного права.
Автор дійшов наступних висновків: 1) істотного значення проблема розмежування публічного та приватного права набула не одразу, адже в епоху Середньовіччя антична дихотомія права була практично забута, а відродження інтересу до ідеї поділу права на публічне та приватне, ініційоване представниками школи гуманістів, відбувалось в межах античної правової традиції; 2) протягом XVI-XVII століть у зв’язку з формуванням теорій суверенітету та національної держави у французькій юридичній доктрині починають протиставлятись та виокремлюватись публічне і приватне право в контексті посилення державного впливу; 3) з розвитком природно-правових концепцій, які обмежували державну владу, розмежування публічного та приватного права починає поступово проводитись на світоглядному та теоретико-правовому рівнях, що істотно актуалізувалося в XVIII столітті під впливом ліберальних ідей; 4) в XIX столітті відокремлення приватного права від публічного в Цивільному кодексі 1804 року, розвиток адміністративного права активізували розробку питань розмежування публічного та приватного права, насамперед в контексті формулювання його критеріїв, критики абсолютизації поділу права на публічне та приватне; 5) в XX столітті під впливом соціально-економічних змін, посилення ролі держави та відповідного розширення сфери публічного права, євроінтеграції та процесів глобалізації відбувається переосмислення традиційного розмежування публічного та приватного права в контексті висловлення сумніву в доцільності й обґрунтованості поділу права на публічне та приватне, дослідження питань правової конвергенції, взаємодії та взаємного проникнення публічного і приватного права, аргументації існування «змішаних» («гібридних») галузей права.
Автор звертає увагу на те, що сучасна французька правова система продовжує зберігати дуалізм публічного та приватного права, який відображається в законодавстві, функціонуванні судової системи, юридичній практиці, а правова думка прагне знайти баланс між збереженням традиційного розуміння співвідношення публічного та приватного права та адаптацією до нових реалій, де межі між публічним і приватним правом стають все більш розмитими.