Україна на шляху до Європейського Союзу: правова інтеграція як одна із найважливіших умов набуття повноправного членства
DOI:
https://doi.org/10.15330/apiclu.65.4.55-4.65Ключові слова:
Європейський Союз, переговори, правова інтеграція, перевірка українського законодавства, українська самобутність, співпраця, воєнний станАнотація
У статті досліджується шлях України до Європейського Союзу. Автор аналізує стадії, які необхідно пройти нашій державі для набуття повноправного членства у ЄС, зокрема, до початку переговорів про вступ до ЄС, під час переговорів про вступ до ЄС і після завершення переговорів про вступ до ЄС і до того, як країна-кандидат стане державою-членом ЄС. Виокремлено досягнення та здобутки, з’ясовано, що залишається зробити задля наближення цієї мети.
Встановлено, що на сьогодні наша держава знаходиться на стадії ведення перемовин про вступ до Європейського Союзу, на якій формується обсяг зобов’язань та вимог, які Україна має виконати перед тим, як стати повноправним членом ЄС. Надзвичайно важливою складовою цієї стадії є впровадження законів та стандартів ЄС.
Аналіз практики адаптації вітчизняного законодавства до права ЄС засвідчив наявність різноманітних проблем, які уповільнюють чи перешкоджають процесу правової інтеграції, а тому потребують негайного вирішення.
На цьому шляху Україна вже виконала багато завдань, які стосуються адаптації внутрішнього законодавства з правом ЄС, але попереду на нас чекає не менш важлива робота. Адже окремі проблеми залишаються невирішеними і уповільнюють процес правової інтеграції. Зокрема, до цих проблем ми можемо віднести незлагоджену співпрацю всіх гілок влади; об’єктивна різниця історичного й соціокультурного розвитку правових систем; наявна кадрова політика та бюрократична система в Україні; низький рівень мовної підготовки і знань у галузі європейського права осіб, які займаються законотворчою роботою; неврахування особливостей національної культури, національної свідомості, національної ментальності, особливості історичного розвитку України та інші фактори; неврахування економічних, політичних та соціальних наслідків прийняття відповідних актів законодавства, адаптованих до вимог законодавства ЄС.
В результаті проведеного дослідження автором зроблено висновок про те, що шляхами вирішення цих проблем є врахування соціокультурних, ментальних та інших особливостей української нації; врахування особливостей національної правової системи; посилення співпраці між Україною та Європейським Союзом; поглиблення взаємодії та координації між усіма гілками державної влади; вдосконалення юридичної техніки з метою створення найбільш сприятливих умов для адаптації законодавства; врахування досвіду адаптації законодавства іншими країнами в умовах воєнного стану чи збройної агресії.
Для подальших наукових пошуків у даному напрямі було б доцільно розглянути процес адаптації законодавства України в окремих правових сферах (судоустрій, адвокатура, прокуратура тощо) з метою здійснення більш детального аналізу на основі врахування їх особливостей.