Закріплення мотиву кримінального правопорушення в нормах Особливої частини Кримінального кодексу України

Анотація

У статті обґрунтовується необхідність дослідження особливостей закріплення мотиву кримінального правопорушення в Особливій частині чинного Кримінального кодексу України. Мотив розглядається як важливий елемент суб’єктивної сторони складу злочину, який тісно пов’язаний з виною та метою. Автори визначають мотиви, які прямо закріплені у кримінально-правових нормах та їх роль у кваліфікації злочинів. Зокрема, досліджуються такі мотиви, як корисливий, хуліганський, особистий, мотив расової, національної, релігійної ворожнечі. Опрацьовано велику кількість наукових праць, присвячених кримінального правопорушення як одній із ознак суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення. Здійснено аналіз Кримінальних кодексів 1922, 1927, 1960, 2003 рр. в частині закріплення мотивів в Особливій частині даних нормативно-правових актів. У роботі здійснено аналіз відповідності чинного законодавства України сучасним тенденціям кримінального права, зокрема щодо врахування мотиву як обтяжуючої або пом’якшуючої обставини при призначенні покарання. Особлива увага приділяється проблемам неоднозначного формулювання мотивів у чинному кримінальному законодавстві, що ускладнює їх практичне застосування. Виявлено суттєві прогалини щодо позначення окремих мотивів в Кримінальному кодексі України та встановлено важливість їх усунення задля єдиного розуміння значення та змісту мотиву серед інших елементів суб’єктивної сторони складу кримінального правопорушення.