Доктринальні підходи до виділення сфер кримінально-правової політики

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз різних наукових підходів до виділення та класифікації сфер кримінально-правової політики. Досліджено позицію П.Л. Фріса щодо диференціації кримінально-правової політики на основі групування об’єктів злочинних посягань за рівнем значимості суспільних відносин, благ та інтересів. Проаналізовано альтернативний підхід І.В. Козича, який пропонує використовувати поділ на загальну та особливу частини кримінального права як критерій систематизації, виділяючи загально-кримінальні та спеціальні сфери кримінально-правової політики. Розглянуто критичні зауваження щодо використання родового об’єкта як критерію диференціації, зокрема через перевантаженість кримінального законодавства нормами, що відображають однакові діяння з незначними відмінностями. Висвітлено позицію Є.С. Мнишенко щодо диференціації кримінально-правової політики залежно від «сфери впливу», що розуміється як точка прикладення зусиль кримінально-правової політики в системі політики боротьби зі злочинністю. Особливу увагу приділено концепції П.Л. Фріса щодо використання категорії «інтерес» як фундаментального критерію для виділення та внутрішньої структуризації політики у сфері боротьби зі злочинністю. Проаналізовано запропонований ним логічний ланцюжок від глобальних інтересів політики в сфері боротьби зі злочинністю до конкретних інтересів, відображених у нормах Особливої частини кримінального кодексу України. Розглянуто систему спеціальних інтересів, яка включає дефінітивні інтереси, пов’язані з нормативною фіксацією інститутів, термінів та понять, та особливі інтереси, що стосуються визначення підстав і меж кримінальної відповідальності за посягання на конкретні об’єкти.