Суб’єкти, джерела та методи кримінально-правової політики в сфері відповідальності за незакінчену злочинну діяльність

Анотація

Ця стаття досліджує ключові аспекти кримінально-правової політики щодо незакінченої злочинної діяльності. Автор розглядає три основні компоненти: суб’єкти, методи та джерела цієї політики.
У роботі визначено головних суб’єктів кримінально-правової політики, серед яких Верховна Рада України, Президент України, Конституційний Суд України та Верховний Суд України. Також виділено учасників цієї політики, включаючи суди загальної юрисдикції, правоохоронні органи та громадян. Автор звертає увагу на функціональний поділ суб’єктів на тих, хто формує політику, і тих, хто її реалізує.
Стосовно методів, у статті розглядаються як основні (криміналізація, декриміналізація, пеналізація, депеналізація), так і приватні методи кримінально-правової політики. Особлива увага приділяється застосуванню імперативного та диспозитивного методів у контексті незакінченої злочинної діяльності.
Щодо джерел кримінально-правової політики, автор пропонує їх поділ на нормативні та ненормативні. До нормативних джерел відносяться традиційні форми права, такі як Конституція України, Кримінальний кодекс, міжнародні договори. Ненормативні джерела включають історико-правові дослідження, зарубіжний досвід, судову практику та рішення Європейського суду з прав людини.
Стаття підкреслює важливість комплексного підходу до формування кримінально-правової політики, враховуючи як нормативні, так і ненормативні джерела. Автор наголошує на необхідності подальшого дослідження ненормативних джерел з метою підвищення ефективності кримінально-правової політики у сфері відповідальності за незакінчену злочинну діяльність.