Надмірний формалізм в цивільному судочинстві

Анотація

Стаття присвячена дослідженню феномену надмірного формалізму в цивільному судочинстві України, який часто стає перешкодою для ефективного доступу до правосуддя. Автори аналізують витоки цієї проблеми, звертаючи увагу на історичні, нормативно-правові та практичні аспекти. Особлива увага приділяється аналізу чинного законодавства та судової практики, які сприяють формуванню культури суворого дотримання процедур, що інколи призводить до нехтування принципом справедливості та сутністю спору.
У статті наводиться характеристика надмірного формалізму, який визначається як надмірна орієнтація на виконання формальних вимог і процесуальних правил, що не враховує об’єктивні обставини справи чи кінцеву мету судового розгляду. Автори проводять порівняльний аналіз українського підходу до формалізму із підходами судових систем країн Європейського Союзу. Зазначається, що в європейській практиці акцент робиться на забезпеченні справедливості та доступності правосуддя, тоді як в Україні формалізм інколи використовується як підстава для відмови у розгляді справ через незначні процедурні недоліки.
Дослідження ґрунтується на аналізі судових рішень, що демонструють різні аспекти прояву надмірного формалізму, таких як необґрунтовані відмови в прийнятті позовів через формальні порушення або суворе застосування процесуальних строків без врахування конкретних обставин. Увага також приділяється висновкам Європейського суду з прав людини, який наголошує на неприпустимості ускладнення доступу до правосуддя через необґрунтовану формалізацію процедур.
Авторами пропонується низка рекомендацій для вдосконалення правозастосування в Україні. Серед них – необхідність гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами, впровадження механізмів оцінки суті порушень та їх впливу на справедливість розгляду, а також розширення дискреційних повноважень суддів. Дослідження акцентує на важливості принципу розумності та пропорційності у судовій діяльності, що дозволить зменшити негативний вплив надмірного формалізму та забезпечити належний баланс між дотриманням процесуальних норм і досягненням справедливого судового рішення.
Практичне значення статті полягає у розробці конкретних підходів до розв’язання проблеми надмірного формалізму, які можуть бути використані для реформування цивільного судочинства в Україні та підвищення ефективності судової системи загалом.