Договір як джерело регулювання та інструмент захисту сімейних прав в Україні
DOI:
https://doi.org/10.15330/apiclu.64.7-21Ключові слова:
договір, домовленість, диспозитивне регулювання сімейних відносин, доктрина сімейного права, сімейне законодавствоАнотація
Стаття, підготовлена в результаті опрацювання наукової спадщини академіка В.В. Луця, розкриває сутність договору як джерела правового регулювання та інструменту захисту сімейних прав в Україні. Під час дослідження застосовувалися наступні методи наукового пізнання: формально-логічний – для розкриття дефініцій «договір» і «домовленість» у сімейному праві; формально-юридичний – для визначення поняття договору як джерела регулювання сімейних прав; формально-догматичний – для визначення нормативності як ознаки індивідуального договору, що дозволяє розглядати договір як складову системи джерел регулювання сімейних прав. В статті здійснюється огляд та аналіз підходів, сформованих вітчизняними науковцями, щодо визначення поняття договору як джерела індивідуальних правил поведінки учасників сімейних правовідносин. Висловлюється думка, що розмежування термінів «домовленість» і «договір» можливе за формою їх вираження. Учасники усно домовляються про вчинення або утримання від вчинення певних дій у сімейних правовідносинах і за наявності взаємної згоди та з метою здійснення та захисту сімейних прав, досягнутих в результаті усних домовленостей, оформлюють їх у письмовому договорі. Наголошується, що договір при регулюванні сімейних правовідносин не змінює класичної сутності, закладеної в загальних положеннях Цивільного кодексу України. У той же час, проходячи крізь призму специфіки сімейних правовідносин, договір набуває кваліфікованих ознак, які дають підстави стверджувати про наявність спеціалізованого поняття в межах родової категорії договору. Аргументується, що договір можна розглядати й як засіб правового захисту сімейних прав. На думку автора, актуальними на сьогодні є розробка і законодавче закріплення основних засад договірного регулювання сімейних відносин; вироблення систематизації договорів з характеристикою кожної договірної конструкції за аналогією з главою 10 Сімейного кодексу України; розширення можливості регламентації у сімейному договорі особистих немайнових прав та обов’язків членів сім’ї та інших родичів.