Втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК України): актуальні питання кримінально-правової кваліфікації

Анотація

Стаття присвячена аналізу окремих проблемних питань кримінально-правової кваліфікації втручання в діяльність судових органів. Наголошується на важливості кримінально-правової охорони незалежності суддів, констатовано низьку якість роботи органів кримінальної юстиції із досудового розслідування та судового розгляду відповідної категорії деліктів. У рамках статті здійснено аналіз офіційних статистичних даних (2020 – 2022 роки), за результатами чого встановлено критичну диспропорцію співвідношення облікованих органами досудового розслідування кримінальних проваджень та переданих до суду обвинувальних актів, а також факти надмірної тривалості їх розгляду судами.
У статті узагальнено дослідницькі позиції з приводу розмежування втручання в діяльність судових органів з іншими різновидами протиправного впливу на залучених до безпосереднього здійснення правосуддя осіб, шляхом застосування психічного чи фізичного насильства; знищення або пошкодження майна; посягання на життя (статті 377-379 Кримінального кодексу України), виокремлено два основних підходи. Автором обстоюється позиція про співвідношення вказаних норм як загальної та спеціальних. Спеціальні норми ним оцінюються як результат диференціації законодавцем кримінальної відповідальності. Ознаки загальної норми отримали свою деталізацію у спеціальних складах шляхом уточнення переліку потерпілих осіб та способів злочинної поведінки. Зайвим підтвердженням слід вважати дотримання загальної вимоги до побудови санкцій кримінально-правових норм, за якої санкції спеціальних норм (стаття 377-379) відрізняються від санкцій загальної (стаття 376) у бік посилення (додаткові ознаки підвищують ступінь суспільної небезпеки деліктів). Підтримується позиція, що додаткова кваліфікація поведінки винного суб’єкта за ст. 376 допустима лише за наявності реальної сукупності деліктів.