Кримінально-правова політика у сфері протидії службовій недбалості (стаття 367 Кримінального кодексу України): постановка проблеми
DOI:
https://doi.org/10.15330/apiclu.62.1.112-1.119Ключові слова:
службова недбалість, невиконання службових обов’язків, неналежне виконання службових обов’язків, кримінальне правопорушення, кримінально-правова політика, кримінально-правова протидія, покарання, кримінальна відповідальність, закон України про кримінальну відповідальність, ефективність кримінально-правового регулюванняАнотація
Статтю присвячено науковому дослідженню кримінально-правової політики держави, яка передбачає кримінальну відповідальність за службову недбалість. Адже державна політика у сфері запобігання і протидії службовій недбалості має на своїй меті створити дієву систему виявлення та подолання соціальних передумов вчинення цього злочину, своєчасне його викриття. Ефективна протидія службовій недбалості не реалізується в момент разових і короткочасних акцій чи правових репресій на будь-якому рівні, а потребує довготривалих соціально-економічних, політичних і правових змін. Ця діяльність повинна бути синтезом профілактичних загально-соціальних і спеціально-кримінологічних заходів, поєднаних з репресивними методами. Особливо з огляду на те, що службова недбалість є складним і багатоаспектним соціальним явищем. Доведено, що встановлення кримінальної відповідальності за службову недбалість породжується об’єктивними потребами суспільства. Охарактеризовано один із напрямів протидії службовій злочинності у сучасних умовах, а саме активізація та ефективне застосування заходів попередження й профілактики службової недбалості. Обґрунтовано, що ефективність кримінально-правової політики залежить від ефективності закону України про кримінальну відповідальність, який впливає на правотворчість як форму реалізації політики, а також на правозастосування.
