Основні підходи до вирішення новітніх міжнародних та міждержавних збройних конфліктів
Ключові слова:
міжнародне гуманітарне право, збройний конфлікт, міжнародний конфлікт, міждержавний конфлікт, війна, воєнний конфлікт, російсько-український збройний конфлікт, російсько-українська війна, способи вирішення міжнародних конфліктів, новітні способи вирішення міжнародних конфліктівАнотація
Розвиток міжнародних відносин зумовлюють нову інтерпретацію окремих категорій та понять у міжнародному праві. Проте, не дивлячись на такі зміни, фундаментальною ціллю функціонування міжнародного права є забезпечення миру на усіх континентах, економічного розвитку держав та стабільного міжнародного співробітництва. Навіть найскладніші процеси у міждержавних відносинах повинні досягатись завдяки врегулюванню згідно принципів міжнародного права, порушення яких однією з держав може стати причиною дестабілізації міжнародних відносин. Вчасне звернення до механізмів врегулювання міждержавних конфліктів на основі норм міжнародного права є запорукою подальшого розвитку нашої цивілізації, a будь-яке спекулювання такими нормами може неминуче призвести до деградації держав та порушення прав їх громадян.
Для пошуку місця феномену збройного конфлікту існують три існуючі пересічні правові режими при спробі вирішення цієї проблеми: 1) перший – полягає у забороні застосування сили і втручання у внутрішню компетенцію будь-якої держави, що фактично, відносить внутрішній збройний конфлікт – виключно до питання суверенної держави, його вирішення «без міжнародного втручання»; 2) другий – у застосуванні міжнародного гуманітарного права; 3) третій – у міжнародному праві прав людини, що в порівнянні з міжнародним гуманітарним правом, зосереджує свою увагу на особистості, а не на спільноті або групі людей).
Свою специфіку мають шляхи вирішення російсько-української війни як сучасного збройного конфлікту. У цьому контексті особливе місце займають радикальні міжнародно-правові шляхи вирішення збройних конфліктів (включаючи сучасну російсько-українську війну). При цьому, виправдався прогноз щодо сценарію радикального характеру у стилі «тотальна війна», яка розпочалась 24.02.2022 року. Сценарій «тотальної війни» був реалізований після прийняття керівництвом роcії рішення про початок відкритої воєнної агресії під назвою «спецоперація».
У сучасній науці також виділяють дуже непопулярні способи вирішення міжнародних конфліктів, зокрема, конформістські та помірковані способи. Одним з таких варіантів є вкрай невигідний сценарій «сателітності». Сценарій «caтелітноcті» передбачає пошук способів cепaрaтного миру з роcією на вигідних для неї умовах, нехтування інтересів західних партнерів, визнання псевдодержавних утворень, відмова від повернення Криму. Наступний неприпустимий сценарій – це «заморожування війни». Він полягає в «заморожуванні» російсько-української війни» за зразком Придністров’я, Абхазії, Південної Осетії. В такому рішенні зацікавлена роcія і найбільш конформістські та проросійські шари європейського суспільства.
З числа зазначених вище сценаріїв перший розглядає розв’язання проблеми воєнним шляхом і, по суті, відводить домінуючу роль військовим діям та Збройним Силам України. Інші сценарії розвитку українсько-російських відносин за своєю сутністю є сценаріями неефективного врегулювання конфлікту.
Таким чином, ключовою формою вирішення російсько-українською війни є радикальний (військовий) спосіб, який передбачає звільнення усіх окупованих територій України з подальшим підписанням відповідного мирного договору між Україною та росією за посередництвом відповідних міжнародних організацій та інших суб’єктів міжнародного права.