Становлення та розвиток нормотворчої функції кримінально-правової політики ЄС

Анотація

Іісторія кримінально-правової політики ЄвроСоюзу дозволяє стверджувати, що кримінальне право ЄвроСоюзу не буде в  осяжному майбутньому жодним чином відображати певне національне кримінальне право. Види правопорушень, які становлять кістяк національної системи кримінально-правової охорони, а саме загальні злочини проти осіб, злочини проти власності, такі як крадіжка, шахрайство або знищення майна, а також проступки проти громадського порядку тощо, навряд чи будуть гармонізовані на рівні ЄвроСоюзу в найближчому майбутньому. Однак суб’єктні та інституційні повноваження, які дозволяють державам-членам взаємодіяти у сфері розслідування, судового переслідування та виконання покарань, водночас свідчать про можливість співпраці щодо цих видів злочинності в рамках кримінально-процесуальної чи кримінально-виконавчої політики.

Натомість варто виділити три ключові типи проблем, які призвели до впровадження заходів кримінально-правової політики ЄвроСоюзу або до апроксимації матеріального кримінального права.

В першу чергу, це стосується захисту первинних (загальних) інтересів ЄвроСоюзу, якому, вочевидь, важко було б ефективно діяти, якби, наприклад, шахрайство проти його інтересів не підлягло кримінально-правовій охороні. Крім того, наприклад, підроблення валюти (Євро), також призводить заподіяння шкоди сфері, що становить загальний інтерес на рівні ЄвроСоюзу.

Друга група заходів стосується транскордонної злочинності. Хоча інколи транскордонні кримінальні правопорушення не пов’язані з первинними інтересами ЄвроСоюзу, вони все рівно стосуються питань, де наслідки таких правопорушень мають за своєю природою транскордонний елемент, і у зв’язку з цим, зачіпають інтереси як окремих держав, так і ЄвроСоюзу в цілому. Крім того, спосіб вчинення кримінальних правопорушень, як правило, може включати транскордонну діяльність. Якщо така діяльність не буде переслідуватися в рамках кримінально-правової політики у всіх правових системах держав-членів, це може вплинути на можливість зниження ефективного розслідування та судового переслідування. Зокрема, викид забруднюючих речовин неминуче тягне за собою транскордонні наслідки; відмивання грошей, як правило, ініціює пов'язані транзакції, минаючи кордони декількох держав.

Третю категорію можна визначити як кримінальні правопорушення з високими факторами публічності (вони часто містять транскордонні елементи).  Очевидно, що вони також торкаються законних інтересів ЄвроСоюзу, які повинні бути захищені зусиллями кримінально-правової політики. Однак, вони мають ще одну відмітну ознаку: вони суттєво впливають на безпеку всього ЄвроСоюзу. Прикладом таких діянь є, зокрема, тероризм.