JOHANN DE LADIMIRIA: ДО ПРОБЛЕМИ ЕТНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ КАПЕЛАНА СІЛЕЗЬКОГО КНЯЗЯ ГЕНРІХА VI ДОБРОГО

Анотація

Стаття присвячена постаті капелана, нотаря, кантора та особистого духівника вроц­лавського князя Генріха VI Доброго – Іоаннові de Ladimiria. На основі різнопланового за походженням джерельного матеріалу автори прослідкували основні віхи його біографії terminus post quem 1320 – terminus ante quem 1349, дійшовши висновку про належність чоловіка до адептів латинського обряду (німців, сілезців) волинського Володимира. Завдяки невідомому за тривалістю проживанню в одній зі столиць династії Романовичів, Іоанн, згодом переїхавши в землі Пястів закріпив за собою радше німецький взірець окреслень – de Ladimiria, певну ознаку дитячих і юнацьких сентиментів за “малою батьківщиною”. Предикат чоловіка не корелюється зі схожими за звучанням, втім відмінними по суті населеними пунктами Сілезії, наприклад Любомеж чи Люджмєж. Іоанн впродовж свого служіння належав до симпатиків німецького кліру Вроцлава, не боявся увійти у відкритий конфлікт з польським єпископатом, що також може додатково вказувати на його етнічне коріння. Останні роки життя Іоанн de Ladimiria провів у Кракові, де, мабуть, і помер.

Ключові слова: Іоанн de Ladimiria, Генріх VI Добрий, папа Іоанн ХХІІ, єпископ Нанкер, династія Пястів, династія Люксембурґів, Вроцлав, міщанство, німецька громада.