ВПЛИВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ НА ЗМЕНШЕННЯ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ДЕПРЕСІЇ У СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.39.71-75Ключові слова:
фізичне виховання, фізична культура, депресія, студенти, воєнний стан, спортАнотація
Мета дослідження. Вивчення впливу фізичного виховання на зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Методи дослідження: аналіз, узагальнення, систематизація даних наукових досліджень та літературних джерел, анкетування, методи матема-тичної статистики. Результати. 81% студентів мали середній або високий рівень фізичного здоров’я. З питання депресії – 40% студентів не мали жодних ознак депресії, 28% мали легкий рівень депресії, 23% – помірний рівень, а 9% мали високий рівень депресії. Аналіз дисперсії (ANOVA) показав низький рівень депресії, а за результатами t-тесту Стьюдента було підтверджено більш вищій рівень самооцін-ки у студентів, які займалися фізичною культурою, порівняно з тими, хто не займався. Дискусія. Фізич-не виховання сприяє покращенню настрою, зменшенню рівня тривоги і стресу, що є ключовими факто-рами ризику розвитку депресії. Спеціальні програми фізичного виховання можуть бути ефективним інструментом для профілактики та лікування депресії серед студентів під час воєнного стану. Заклади вищої освіти можуть розробити спеціалізовані програми, які включатимуть спортивні заходи, фітнес-класи та виходи на природу, коли це безпечно. Ці програми повинні сприяти регулярним заняттям фізичною культурою та заохочувати студентів до включення її в їх щоденний розклад. Програми фізич-ного виховання мають відігравати важливу роль у покращенні психічного здоров’я та благополуччя сту-дентів і повинні розглядатися як частина комплексного підходу до профілактики та лікування депресії. Висновки. Результати дослідження довели, що фізичне виховання може бути ефективним інст-рументом для зменшення ризику розвитку депресії серед студентів під час воєнного стану в Україні. Було доведено, що фізичне виховання відіграє важливо роль у покращенні рівня самооцінки. Студенти, які займалися фізичною культурою, мали значно вищі рівні самооцінки, порівняно з тими, хто не займався.
Посилання
2. Гончаренко Л. Вплив фізичної активності на психічне здоров’я студентів. Фізична культура, спорт і здоров’я нації. Вінниця: Державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського, 3(45); 2018. С. 23-27.
3. Гребенюк І. (2019). Психологічні та соціальні аспекти депресії у студентів в умовах військового конфлікту. : Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія: Психологія Харків, 2019. 64С. 32-40.
4. Дашкевич О. (2020). Роль соціальної підтримки у запобіганні депресії серед студентів. Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. Серія: Психологія, Київ: 2020. 64; С. 27-32.
5. Литвиненко І. Особливості прояву депресивних розладів серед студентів. Київ: Вид-во НАМН України. Серія: Психіатрія, 4(82); 2020. С. 97-103.
