ВПЛИВ ФІТНЕС-ЗАНЯТЬ НА ПСИХО-ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ЧОЛОВІКІВ ПОХИЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.39.32-36Ключові слова:
похилий вік, оздоровчо-рекреаційна рухова активність, фітнесАнотація
Мета дослідження полягає у визначенні впливу оздоровчих занять на психо-емоційний стан чоловіків похилого віку в умовах фітнес клубу. Методи і організація дослідження. Задля вирішення по-ставлених у роботі завдань використовувався комплекс взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих методів та методик, які застосовувалися на теоретичному та емпіричниму рівнях: теоретичні, педа-гогічні (педагогічні спостереження, педагогічні експерименти), соціологічні (бесіди, інтерв’ювання, анкетування), психодіагностичні та математичної статистики. Дослідження реалізовувалося на базі фітнес-клубу “FizCultura”, впродовж шести місяців. У дослідженні брали участь 48 чоловіків 60-6 років. Середній паспортний вік становив 62,7 роки. Оцінюючи оздоровчий ефект від фітнес занять, ми робили акцент на такі найважливіші показники, як показники рухової активності, динаміка показників якості життя, задоволеності життям, соціально-психологічної адаптації. Результати. У результаті педагогічного впливу під час фітнес занять у чоловіків 60-65 років покращилися показники задоволеності життям, психолого-соціальної адаптації та рівень самопочуття, активності, настрою. Висновки. Перевірка дієвості авторської технології у фітнес-клубах показала, що суттєвими змінами харак-теризується позитивний вплив на показники осіб похилого віку в індексі задоволення. На початку дослідження зафіксовано 9,6 % чоловіків із високим рівнем ІЗЖ, проте наприкінці виявлено 28,6 % чоловіків (p=0,05). Ще одним позитивним критерієм технології виступила соціально-психологічна адаптація. Наприкінці дослідження зафіксовано високу оцінку показника адаптації (79,4 ± 0,3 бали) (p=0,05). Також із збільшенням рухового режиму в досліджуваних покращилися показники підвищення якості життя, розумової та фізичної працездатності, зменшилися темпи старіння, покращилися когнітивні функції, психоемоційного стану.
Посилання
2. Буліч Е, Муравов І. Стратегія активності і оптимізму – валелогічне обґрунтування принципів здоров’я і довголіття. Молода спортивна наука України. 2002;1(7):45.
3. Вихованець ЮГ. Показники біологічного та психологічного віку в діагностиці функціональних стані людини. Університетська клініка. 2012;8(1):39-42.
4. Гакман А. Фітнес-клуб як форма активізації життєвої позиції людей похилого віку. Спортивний вісник Придніпров’я: науково-практичний журнал. 2017;3:25-30.
5. Дудіцька СП, Гакман АВ, Медвідь АМ. Сучасні методологічні та організаційні засади оздоровчо-рекреаційної рухової активності у похилому віці. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія № 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наукових праць. 2020; 6(126):40-4. DOI10.31392/NPU-nc.series 15.2020.6(126).10.
6. Томенко О, Горюк П, Слобожанінов А. Особливості рекреаційно-оздоровчої діяльності у структурі дозвілля осіб похилого віку. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету. Серія: Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2020;17:80-4. DOI:10.32626/2309-8082.2020-17.80-84.
7. Andrieieva O, Hakman A, Kashuba V, Vasylenko M, Patsaliuk K, Koshura A, et al. Effects of physical activity on aging processes in elderly persons. Journal of Physical Education and Sport. 2019;4:1308-1314. DOI:10.7752/jpes.2019.s4190.
8. Bazin F, Noize P, Dartigues JF, Ritchie KA, Tavernier B, Moore N, et al. Engagement in leisure activities and benzodiazepine use in a French community-dwelling elderly population. International Journal of Geriatric Psychiatry. 2012;27(7):716-721. doi: 10.1002/gps.2773.
9. Barbosa BT, Santos RL, Chaves AB, Brindeiro-Neto W, Pereira T, Silva AI, et al. Self-related quality of life of elderly submitted to a 12-week aquatic training program. Journal of Human Sport and Exercise. 2019;14(2):281-91. Doi:10.14198/jhse.2019.142.03.
10. Berger R. Aging in America: Ageism and General Attitudes toward Growing Old and the Elderly. Open Journal of Social Sciences. [Internet]. [updated 2017; cited 2019 October 10]. Available from: http://www.scirp.org/journal/jss.
11. Federici A, Palanca R. Home-fitness: physical exercise and elderly’s quality of life. Journal of Physical Education and Sport. 2019(5):1852-5.
12. Hakman A, Andrieieva O, Kashuba V, Omelchenko T, Carp I, Danylchenko V, et al. Technology of planning and management of leisure activities for working elderly people with a low level of physical activity. Journal of Physical Education and Sport. 2019;6:2159-2166. DOI:10.7752/jpes.2019.s6324.
