ПСИХОФІЗИЧНИЙ СТАН ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ЖІНОК ЗРІЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.15330/fcult.40.3-8Ключові слова:
внутрішньо переміщені особи, зрілий вік, рухова активністьАнотація
Мета дослідження – визначити психофізичний стан внутрішньо переміщених жінок зрілого віку. Методи і організація дослідження. Для вивчення психофізичного стану внутрішньо переміщених жінок зрілого віку було досліджено 32 респондентки, які під час російсько-української війни проживали в м. Чернівці. Для вирішення поставлених завдань було обрано комплекс загально-теоретичних та емпіричних методів дослідження: теоретичний аналіз літератури, соціологічні методи, психодіагностичні методи дослідження, Фремінгемська методика, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати. У статті описано рівень тривожності внутрішньо перемі-щених жінок зрілого віку за методикою Тейлора; означено невмотивовану схильність до тривожності внутрішньо переміщених жінок зрілого віку за методикою В. Бойко; продіагностувано депресивні стани; за допомогою Фремінгемської методики визначено рівні рухової активності досліджуваних жінок. Висновки. Порівняльний аналіз психофізичного стану внутрішньо переміщених жінок зрілого віку дозволив визначити рівень тривожності. Так, серед досліджуваних жінок низький рівень тривожності визначено у 3,1%, нижче середнього рівня – у 6,2%, середній рівень – у 18,8%, у 21,9% осіб – вище середнього і високий рівень тривожності мали 50,0% респонденток. Експрес-діагностика схильності до немотивованої тривожності показала, що у більшості жінок спостерігається деяка схильність до тривожності (71,9%) та вже є безпричинна тривожність, що проявляється яскраво і стала невід’ємною рисою поведінки (25,0%). У досліджуваних було виявлено субдепресивний (18,8%) та вже депресивний (18,8%) стани. Рухо-ва активність жінок зрілого віку є переважно базового та сидячого рівнів. Зовнішні впливи та недостатній рівень рухової активності негативно позначаються на психофізичному стані жінок зрілого віку, що потребує розробки профілактичних заходів на основі використання засобів оздоровчо-рек-реаційної рухової активності.
Посилання
2. Андрєєва Олена, Гакман Анна, Волосюк Анна. Оздоровчо-рекреаційна рухова активність як спосіб зниження тривожності у внутрішньо переміщених осіб. Місце і роль фізичної терапії у сучасній системі охорони здоров’я: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (м. Чернівці 16.02.2023 року) / за редакцією Я.Б. Зорія. Чернівці:Чернівецький нац. ун-т, 2023. 13-16.
3. Гакман, Анна, Анна Волосюк. Особливості фізичного та психологічного станів внутрішньо перемі-щених осіб. Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення : зб. матеріалів ХІІІ Міжнародної науково-практичної конференції (7–8 жовтня 2022 року, м. Львів). Львів : ЛДУФК ім. Івана Боберського, 2022. – 288 с. ISBN 978-617-8135-02-7.
4. Гакман А. В., Дудіцька С. П., Первухіна С. Я. Особливості оздоровчих видів гімнастики для жінок зрілого віку в умовах пандемії COVID-19. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт), (9(140), 28-31. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2021.9(140).07.
5. Маслюк А. М. Вплив емоційних станів на розвиток особистості / А. М. Маслюк [Електронний ресурс]. Психологічний часопис: збірник наукових праць / за ред. С.Д. Максименка. № 2 (6). Вип. 6. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка Національної академії педагогічних наук України, 2017. с. 57–69. Режим доступу до ресурсу: http://ua.appsyjournal.com/issue/2-6.
6. Песоцька Ю. Соціальна реабілітація та соціальна адаптація внутрішньо переміщених осіб. Social work and education, 2022. 9(1). 232-238.
7. Федашко Т., Семенов Н. Забезпечення соціальним житлом внутрішньо переміщених осіб в умовах воєнного часу. 2022. 180 с.
8. He Y., Zheng Y., Xu C. et al. Sertraline hydrochloride treatment for patients with stable chronic obstructive pulmonary disease complicated with depression: a randomized controlled trial. Clin. Respir. J. 2016. Vol. 10. P. 318-325. doi:10.1111/ crj.12219.
9. Kashuba Vitalii, et al. Impact of aquafitness training on physical condition of early adulthood women. Physical Education Theory and Methodology 21.2 (2021): 152-157.
10. Torres-Sanchez I., Cabrera-Martos I., Diaz-Pelegrina A. et al. Phy sical and Functional Impairment During and After Hospitalization in Subjects With Severe COPD Exacerbation. Respir. Care. 201.
