Готовність майбутніх учителів іноземних мов до застосування проектних технологій у професійній діяльності: діагностика
DOI:
https://doi.org/10.15330/esu.12.49-55Ключові слова:
рівні готовності, професійна діяльність, діагностика, майбутні учителі, іноземні мови, проектні технології, вищий навчальний заклад, критерії сформованості умінь, методи проектуванняАнотація
У статті представлено результати експериментального дослідження готовності майбутніх учителів іноземних мов до проектної діяльності в закладах загальної середньої освіти.
На основі узагальнення теоретичних засад наукового дослідження автором продемонстровано підсумки діагностико-констатувального етапу педагогічного експерименту, який було здійснено із застосуванням цілого ряду діагностичних методів. До них було віднесено: анкетування студентів та викладачів, узагальнення, синтез, систематизацію, спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю майбутніх учителів іноземної мови, виконання практичних робіт професійного спрямування, аналіз кваліфікаційних робіт студентів.
Як зазначається у статті, розробка та застосування діагностичного інструментарію базувалися на вимогах об’єктивності, надійності та валідності; автором продемонстровано механізми застосування системи критеріїв готовності студентів до проектної діяльності (до них було віднесено мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний та оцінно-результативний).
Шляхи визначення рівнів сформованості проектних умінь та навичок у майбутніх учителів проаналізовано у відповідності із стратегією наукового дослідження, яку було покладено в основу аналізу результатів анкетування студентів денної та заочної форми факультетів іноземних мов. Це дозволило визначити вхідний рівень готовності студентів до використання проектних технологій у професійній діяльності за всіма компонентами; представити послідовність підготовчої роботи діагностичного етапу експерименту з окресленням її основних завдань; продемонструвати підсумки математичної обробки отриманих результатів дослідження стосовно кожного із визначених критеріїв; обґрунтувати висновки та напрями майбутніх наукових розробок з означеної проблеми.